Вічна пам’ять герою: Іван Приходько повертається на щиті

З глибоким сумом сповіщаємо про загибель вірного сина української землі, захисника Івана Володимировича Приходька, який народився 02 жовтня 1987 року в місті Кривий Ріг. Його життя, сповнене відваги та самовідданості, обірвалося 01 квітня 2025 року в районі н.п. Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області, де він мужньо боровся за свободу України.

Іван Приходько пройшов гідний життєвий шлях, залишивши по собі світлу пам’ять. З 1993 по 2002 рік він навчався в середній школі №46 Покровського району міста Кривий Ріг. У 2004 році закінчив Лозуватську СШ №1 імені Т.Г. Шевченка. Освіта стала фундаментом для його подальшого професійного та особистого зростання.

У період з 2005 по 2006 рік Іван проходив військову службу в місті Севастополь. Цей досвід, безумовно, загартував його характер та підготував до майбутніх випробувань. Після служби, з 2007 по 2014 рік, Іван працював в ДСНС, а саме в пожежній частині №10. За сумлінну працю та рятування людських життів він був нагороджений медаллю «За врятовані життя». Його відвага та готовність прийти на допомогу завжди були прикладом для колег.

З 2015 року Іван Володимирович працював на шахті «Суха балка» шахтарем. Ця робота вимагала сили, витривалості та відповідальності. 26 січня 2023 року він був призваний на військову службу до Збройних Сил України, демонструючи свою готовність захищати рідну землю. Він займав посаду в номері обслуги 2 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 стрілецького батальйону військової частини А4698.

01 квітня 2025 року, матрос Іван Володимирович, вірний Військовій присязі, виявивши стійкість та мужність, загинув, віддавши своє життя за Україну. Його героїзм назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав. Ми низько схиляємося у зажурі перед пам’яттю героїчного воїна.

Висловлюємо щирі співчуття родині Івана Володимировича: дружині, дітям, брату, сестрі та батькам. Важко знайти слова, щоб висловити біль втрати, але ми розділяємо ваш біль і пам’ятаємо його як справжнього героя. Дякуємо мамі БУЛАК Надії Іванівні за виховання мужніх синів-героїв Олексія та Івана. Їхній подвиг – це приклад для майбутніх поколінь.

Церемонія прощання із нашим земляком відбудеться 08 квітня 2025 року (вівторок) о 12:00 год у с.Лозуватка на “Алеї Пам’яті”. Формування «живого коридору» розпочнеться об 11:30 год. Прийдіть, щоб віддати шану герою.