Не в обіймах рідних, а в мовчазному супроводі молитви та сліз повертається додому Герой на щиті…

Сьогодні ми віддали останню шану нашому землякові – Волику Геннадію Григоровичу. Він загинув 23 січня 2025 року, отримавши поранення несумісні з життям внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання. Його ім’я стало символом відваги, його шлях – дорогою боротьби за мир, яку він не побоявся пройти до кінця. Земля, що народила його, схиляє голову в скорботі, а навколо – тиша, що мов би сама згинається від болю втрати. Колись тут, серед цих вулиць і домівок, він був просто сином цієї землі. Тепер же він став частиною її вічної пам’яті, прикладом для тих, хто лишиться, аби боротися за те, що цінує.

💬«Шановна громада, сьогодні ми прийшли провести в останню путь нашого героя, нашого захисника Геннадія Григоровича. Ви знаєте, за останні дні стільки похоронів і до цього просто нереально звикнути. Ми віддаємо найдорожчу ціну за нашу країну. Я дякую всім, хто приходить прощатися з нашими захисниками тому, що ми показуємо, що ми дійсно сильна нація і чомусь так в історії складається, що нам постійно доводиться боротися, воювати…
…Сьогодні ви бачите, пробилося сонечко скрізь ці хмари з надією на те, що все-таки буде мир в нашій країні, а він точно буде! Але ми після закінчення цієї війни маємо пам’ятати наших Героїв, маємо пам’ятати Геннадія, вони завжди житимуть в нашій пам’яті, в наших серцях. І не одну сотню років їх подвиг буде передаватися з покоління в покоління. Прийміть найщиріші співчуття близькі, рідні і знайомі нашого Героя…» – звернувся до присутніх селищний голова Микола Різник.

З глибоким сумом розділяємо біль втрати та схиляємо голови в знак шани і пам’яті. Нехай Герой спочине в мирі, а його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.🙏