Закритий режим роботи сільськогосподарських підприємств є надійним методом захисту поголів’я від небезпечних інфекційних захворювань, зокрема, ящуру. Ящур — це вірусне захворювання, яке загрожує як тваринам, так і людям, та може призвести до вибракування всього стада. Дізнайтеся більше про цю хворобу та як їй протидіяти.

Ящур вражає велику рогату худобу, свиней, овець, кіз та інших парнокопитних тварин. Важливо відзначити, що Україна на даний момент вільна від ящуру, проте випадки захворювання фіксуються в сусідніх країнах. Це підкреслює необхідність пильності та вжиття превентивних заходів.

Ящур характеризується типовими симптомами, такими як лихоманка та поява пухирчастих виразок на язиці, губах, у роті, на вимені та між копитами. Хвороба може призвести до значних економічних втрат у тваринництві. Хоча більшість інфікованих тварин одужують, вони часто залишаються ослабленими, що негативно впливає на їх продуктивність.

Інфікування ящуром може відбутися через контакт з інфікованими дикими або свійськими тваринами. Тому, для новопридбаної худоби обов’язковим є 30-денний карантин. Це дозволяє вчасно виявити та ізолювати тварин, якщо вони інфіковані.

Останній випадок ящуру в Україні був зареєстрований у 1988 році. З 1992 року Україна має статус країни, вільної від вакцинації проти ящуру, що означає, що вакцинація тварин не проводиться. Це робить контроль за захворюванням ще більш важливим.

Ящур вважається транскордонною хворобою тварин, що має високу ймовірність поширення на території сусідніх країн. Це може негативно вплинути на продуктивність тваринництва та порушити регіональну і міжнародну торгівлю тваринами та продуктами тваринництва. Слід пам’ятати, що контроль над ящуром вимагає міжнародної співпраці.

Люди також можуть заразитися ящуром. Основним шляхом зараження є вживання сирого молока від хворих тварин, а також продуктів його переробки. Рідше інфекція може передаватися через м’ясо. Важливо ретельно контролювати якість молочних продуктів.

Крім того, можлива пряма передача інфекції людині повітряно-краплинним шляхом при контакті з хворою твариною. Люди можуть виділяти вірус у респіраторному тракті протягом 24-48 годин. Тому, контакт з хворими тваринами має бути обмежений.

Виникнення ящуру може мати серйозний вплив на розвиток сільського господарства та призвести до значних економічних збитків. Спалах захворювання в країні негайно спричинить заборону експорту тварин та продуктів тваринництва до країн, вільних від ящуру. Це підкреслює важливість профілактики та контролю.

Шляхи передачі ящуру:

• Прямий контакт: з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, слину, фекалії, сечу, молоко та сперму — за 4 дні до появи клінічних ознак.
• Контаміновані продукти: тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус може зберігатися від одного дня до декількох тижнів.
• Забруднені предмети: одяг, взуття, обладнання, транспортні засоби для перевезення тварин та інше (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати).
• Повітряно-крапельний шлях: за низької температури та високої вологості.

Інкубаційний період може тривати від декількох днів до двох тижнів. Розуміння шляхів передачі допоможе ефективніше контролювати поширення захворювання.

Хвороба має здатність швидко поширюватись, особливо серед молодняку, викликаючи високий падіж, а також поодинокі летальні випадки серед дорослих тварин. Швидке реагування на спалахи є критичним.

Як розпізнати ящур?

Клінічні ознаки ящуру залежать від штаму вірусу, віку, виду та породи інфікованих тварин. У хворих тварин на внутрішній поверхні ротової порожнини, язиці, вимені та кінцівках спостерігаються ураження афтами. Також з’являється слиновиділення, анорексія, кульгавість, лихоманка, аборти та раптова загибель новонародженого молодняку, зниження молочної продуктивності. Раннє виявлення симптомів є важливим.

Задля попередження виникнення ящуру необхідно:

• Дотримуватись суворого контролю доступу людей, транспортних засобів та обладнання до стада.
• Забезпечувати регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
• Дотримуватись обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства.
• Забезпечувати належну утилізацію гною та сміття.
• Користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин, повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.

Ці заходи допоможуть запобігти поширенню ящуру та захистити тваринництво.

Вінницьке управління ГУ ДПСС у Вінницькій області.