Ящур — серйозне вірусне захворювання, яке вражає свійських та диких парнокопитних тварин, характеризується короткочасною лихоманкою та утворенням уражень на слизових оболонках ротової порожнини, шкірі вимені та копит. Небезпека ящуру полягає ще й у тому, що ним може захворіти людина. Перші згадки про це захворювання датуються 1546 роком в Італії. На сьогодні ящур продовжує реєструватися в багатьох країнах Європи, Азії, Африки та Південної Америки.

Поширення та Збудник Ящуру

Збудником ящуру є маленький вірус, який містить РНК та має сферичну форму. Епізоотологія хвороби демонструє, що до ящуру особливо сприйнятливі велика та дрібна рогата худоба, а також свині та дикі жуйні тварини. Рідше хвороба зустрічається у буйволів, верблюдів, собак та котів. Однокопитні тварини та птахи, на щастя, не піддаються цьому захворюванню. Джерелом інфекції є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною, молоком, сечею та калом. Незнезаражене молоко становить велику небезпеку для поширення вірусу.

Шляхи зараження

Зараження ящуром може відбуватися через прямий контакт з хворими тваринами, або ж через заражені корми, одяг, взуття людей, м’ясні продукти, сировину тваринного походження та транспортні засоби. Механічними переносниками вірусу можуть виступати птахи, собаки, коти, гризуни, комахи та кліщі. Ящур, симптоми якого можуть бути різними, вимагає негайного реагування.

Патогенез та Клінічні Ознаки

Вірус ящуру активно розмножується на слизовій оболонці ротової порожнини, п’ятачку свиней, шкірі сосків, вимені та міжкопитовій щілині, утворюючи афти. Існують первинні та вторинні афти. Інкубаційний період триває від 2 до 7 днів. Хвороба перебігає гостро. У великої рогатої худоби першою ознакою часто є погіршення апетиту. Згодом з’являються міхурці (афти) в ротовій порожнині. При злоякісній формі порушується робота серцево-судинної системи, спостерігається слабкість та задишка, що може призвести до високої летальності. У телят до двох місяців ящур протікає у формі геморагічного гастроентериту та міокардиту. У овець зазвичай уражаються кінцівки та вим’я. У свиней ящур проявляється гарячкою та ураженнями копит та вимені. Поросята особливо вразливі, з високим рівнем смертності.

Патологоанатомічні зміни та Лікування

При розтині трупів виявляють афти та ерозії на різних ділянках тіла, включаючи слизові оболонки. У разі злоякісного перебігу може спостерігатися плямистий вигляд серця («тигрове серце»). Дистрофічні та некротичні ураження м’язів також є характерними. Для лікування застосовують протиящурну сироватку, для молодняку – імунолактон та імуноглобулін. Порожнину рота промивають спеціальними розчинами, ерозії змазують йодгліцерином, а уражені ділянки шкіри обробляють відповідними мазями.

Профілактика та Імунітет

Для активної імунізації тварин проти ящуру розроблено різні вакцини. Україна вважається благополучною країною щодо ящуру. Проте, у випадку виявлення хвороби, вживаються суворі карантинні заходи, включаючи цілодобові пости, ізоляцію хворих тварин, вакцинацію здорових, спалювання трупів та дезінфекцію території. Карантин знімається через 21 день після останнього випадку одужання та проведення заключної дезінфекції.

Ящур – це серйозне захворювання, і своєчасне реагування та профілактика є критично важливими для контролю над його поширенням.