---

Основними видами мишовидних гризунів Полтавщини є:

– Полівка звичайна (лат. Microtus arvalis).

– Полівка руда (лат. Clethrionomys glareolus, або Myodes glareolus).

– Миша хатня (лат. Mus musculus).

– Миша лісова (лат. Apodemus sylvaticus).

Миша польова (лат. Apodemus agrarius), також відома як житник

Ці гризуни часто завдають шкоди сільськогосподарським культурам (озимим, ріпаку, багаторічним травам) і можуть заселяти господарські та житлові приміщення, склади та поля. Вони також є переносниками небезпечних для людини та свійських тварин хвороб.

Польова миша (або житник) зазвичай має від 2 до 4 поколінь на рік у дикій природі. Однак за сприятливих умов, особливо якщо миші знаходяться у закритих приміщеннях (наприклад, у скиртах соломи, коморах, зерносховищах) з достатньою кількістю їжі та відсутністю хижаків, їхня плодючість може значно зростати. 

Основні характеристики розмноження:

– Кількість приплодів на рік: від 2 до 4 (у природі); може сягати 5-10 і навіть до 16 приплодів на рік за ідеальних умов.

– Кількість мишенят в одному приплоді: в середньому 4-6 дитинчат, іноді до 12.

– Статева зрілість: самки досягають статевої зрілості приблизно у віці 6-8 тижнів (близько 3 місяців для польової миші).

– Період розмноження: у природних умовах – з березня-квітня по вересень-листопад, взимку зазвичай настає пауза. 

Боротьба з мишоподібними гризунами в осінньо-зимовий період набуває особливого значення, оскільки з настанням холодів гризуни масово мігрують із природних угідь (полів, лісосмуг) до теплих і багатих на їжу приміщень: житлових будинків, складів, сховищ, тваринницьких ферм та елеваторів.

Ефективна стратегія у боротьбі з гризунами ґрунтується на поєднанні профілактичних заходів (запобігання проникненню) та винищувальних заходів (дератизація).

I. Профілактичні заходи – перекриття доступу.

Це головний напрямок восени, до настання стійких морозів.

Герметизація та ізоляція приміщень: ретельно закласти всі щілини, тріщини, отвори у фундаменті, стінах, підлозі та навколо інженерних комунікацій (труб, кабелів). Ущільнити двері шляхом встановлення металевих або гумових ущільнювачів.

II. Винищувальні заходи (Дератизація)

У холодний період, коли гризуни концентруються в приміщеннях (складах), хімічні методи є найбільш дієвими.

Боротьбу проводять із використанням родентицидів (отруєні приманки) їх слід розміщувати не хаотично, а у захищених місцях (спеціальні контейнери, дератизаційні ящики або труби) уздовж стін. В осінньо-зимовий період перевагу слід надавати приманкам на основі антикоагулянтів другого покоління (повільної дії), які ефективні навіть проти стійких особин.

Регулярно перевіряйте стан приманок та поповнюйте їх запас, доки припиниться їх поїдання.

Для великих об’єктів (склади, елеватори, великі фермерські господарства) рекомендується залучати професійні служби дератизації, які мають досвід та спеціалізовані засоби для контролю популяції гризунів.

Кількість нір мишоподібних гризунів на гектар (або, точніше, жилих колоній) є ключовим показником для визначення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) та необхідності проведення заходів боротьби на сільськогосподарських посівах. 

Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ)

Критична кількість, при якій рекомендується застосовувати родентициди, становить:

– На озимих зернових культурах та ріпаку: 3 жилих колонії (або 3-5 нір, згрупованих в одну колонію) на гектар.

– На багаторічних травах, у садах та на неугіддях: 5 жилих колоній на гектар. 

Поточна

Фактична чисельність гризунів на полях може коливатися:

– Зазвичай фіксують від поодиноких нір до 1-3 жилих колоній на гектар, що часто не перевищує ЕПШ.

– Осередково, в місцях концентрації (наприклад, узбіччя доріг, багаторічні трави), кількість колоній може сягати 4-5 на гектар.

У колонії може бути від 20 до 55 жилих нір.

Існують такі засоби боротьби з гризунами:

– хімічні (приманки з отрутою);

– біологічні (бактерії, що уражають гризунів);

– бар’єрні (живоловки, клейові приманки).

В зв’язку з необхідністю зменшення пестицидного навантаження на 1 ріллі та збільшення обсягів застосування біологічних препаратів рекомендуємо до застосування бактородецид- екологічно безпечний, ефективний, бактеріальний (бактерія Ісаченко) препарат для боротьби з гризунами. Бактороденцид має строгу вибіркову патогенність, тобто патогенний для багатьох видів гризунів і нешкідливий для корисних тварин.

Препарат можна використовувати в будь-яку  пору року, навіть взимку при температурі до -25* С, найдоцільніше – в осінньо-зимовий та ранньовесняний період, коли температура не перевищує + 10 *С.

Зерновий препарат застосовують без приманочних продуктів, так як він сам є гарною приманкою для гризунів.

Норма внесення залежить від видового складу та чисельності гризунів. При високій щільності мишей і полівок використовують 2 кг препарату на гектар, бактороденцид розкидають у нори, біля нір, по стежках гризунів. Для знищення одного гризуна, достатньо 2-3 зернини препарату. Смертність гризунів очікується на 5-6 день після використання бактороденциду.

Основні  активні речовини хімічних препаратів для боротьби з гризунами це Бромадіолон, Бродифакум.

Загальні назви: Лускунчик, Пацюк OFF, Смерть щурам та інші.

Для боротьби  в складських приміщення застосовуються фуміганти на основі фосфіду алюмінію.

Важливі запобіжні заходи:

 –   фуміганти можна використовувати тільки в герметичних приміщеннях або на відкритому повітрі з суворим дотриманням правил безпеки. Їх не можна застосовувати поблизу людей та домашніх тварин.

–   зберігайте хімічні засоби в недоступному для дітей та тварин місці.

–    дотримуйтесь інструкцій виробника та рекомендацій щодо безпечного використання.

Відділ захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

---

« повернутися