🥀Війна забрала ще одного нашого воїна — Юрія Михайловича Гавришківа, який міг ще жити, творити та, основне, бути поруч із рідними.
Сьогодні Бродівська громада розділяє біль втрати разом із рідними захисника.
Народився Юрій Михайлович у селі Салашка. Після школи здобув фах столяра — професію, що вимагає точності й терпіння. І так само, як у роботі з деревом, він умів знаходити правильні рішення і в житті: спокійно, розважливо, з повагою до людей.
У молодості, як і багато хлопців його покоління, він пройшов строкову службу в армії, а, повернувшись додому, створив міцну й люблячу сім’ю, якій завжди приділяв найбільше уваги. У шлюбі з дружиною Галиною прожив щасливих 36 років. Виховав двох синів, Павла і Романа. Збудував будинок, в якому багато речей зробив своїми руками. Працював за спеціальністю, не цурався роботи, тому був і будівельником в Україні, та різноробочим за кордоном. Його доля була тісно пов’язана з працею та відповідальністю.

У червні цього року, не зважаючи на свій вік і стан здоров’я, приєднався до лав ЗСУ. Служив на посаді водія-слюсаря в 1 окремій шляхо-відновлювальній бригаді імені князя Лева Держспецтрансслужби. У листопаді поїхав у відрядження у Чернігівську область, де під час служби його серце, стомлене пережитим і неспокоєм війни, не витримало.
🕯Тепер йому навіки 57 років.
Юрій Михайлович був турботливим батьком, чоловіком та особливо дідусем, для якого родина була найбільшою цінністю. Він був людиною, яку поважали за доброту і готовність прийти на допомогу.
Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
Низький уклін, вічна і світла пам’ять Герою.