Ніхто і ніколи не повинен терпіти знущання.

Але діти — найбільш вразливі. Вони не можуть захистити себе самі, тому відповідальність за їхню безпеку лежить на свідомих дорослих поруч.

Щоб допомогти дитині, важливо чітко знати:

🔸 що є домашнім насильством;

🔸 які воно має форми;

🔸 хто є кривдником, а хто — жертвою;

🔸 куди звертатися по допомогу.

Де може відбуватися насильство

Домашнє насильство — це не лише «за зачиненими дверима». Воно може бути вчинене:

• у сім’ї;

• за місцем проживання чи між родичами;

• між теперішнім або колишнім подружжям;

• між людьми, які проживають чи проживали однією сім’єю, навіть без шлюбних чи родинних зв’язків;

• навіть якщо кривдник не проживає разом із постраждалою особою;

• у формі погроз заподіяння шкоди.

Важливо!

За законодавством дитина, яка бачить насильство, — не свідок, а постраждала особа.

Захист дитини починається з небайдужості дорослих.

Куди можна звернутися

• Поліція — 102 (анонімно, усно або письмово). Поліція зобов’язана реагувати, навіть якщо ви не родич.

• Служба у справах дітей: 050-727-25-25

• Центр надання соціальних послуг: (05754) 6-00-05

• Відділ з питань соціального захисту населення: (05754) 5-17-70

• Урядова гаряча лінія: 1547

• Національна гаряча лінія:

 ◦ 0-800-500-335

 ◦ 116 123