Дарницький
Друзі, прошу дочитати цей текст до кінця — для мене це справді важливо. Дорогі …
Друзі, прошу дочитати цей текст до кінця — для мене це справді важливо.
Дорогі друзі, дарничани, кияни!
Від щирого серця хочу привітати вас із прийдешнім Новим роком!
2025-й був для всіх нас дуже складним. Значно складнішим, ніж попередній. Те, що летіло на наше місто цього року, було в рази більше, ніж за весь попередній період війни. Більше руйнувань, більше втрат, більше тривог. Цей рік залишив свій слід у кожному з нас.
Водночас він показав, наскільки ми сильні й згуртовані.
Наш район змінився. Ми зробили багато — подекуди навіть у рази більше, ніж в інших районах міста. Відремонтовані школи, житлові будинки, дахи, інженерні мережі, вхідні групи, прибудинкові території та інші важливі об’єкти. Ми щодня намагаємося робити все можливе, аби в цих непростих умовах люди відчували: про них пам’ятають, про них дбають, вони не залишені наодинці зі своїми проблемами.
На жаль, сьогодні ще не всі можуть зустріти Новий рік у повному комфорті — десь немає води, десь світла, десь ще холодні батареї. І це дуже болить. Але мені важливо, щоб кожен знав: ми робимо все можливе, аби якнайшвидше це виправити. І управителі будинків, і наші працівники працюють до останнього, без вихідних і пауз, щоб мешканці Дарницького району змогли зустріти Новий рік у нормальних, гідних умовах.
Для мене особисто цей рік уже не вимірюється складністю. Коли ти щодня працюєш — просто робиш те, що маєш робити: для людей, для району, для міста. Відверто скажу, дуже приємно бачити, як завдяки спільній роботі, комунікації та досвіду люди, у яких по два роки не було опалення, зустрічають Новий рік у теплих квартирах. Або коли в будинках, де перед святами зникла вода через пориви на безхазяйних мережах, вона знову з’являється. Прості речі, але це надихає. Це дає сили робити більше і краще.
Про підсумки 2025 року ми поговоримо вже на початку нового року. Обов’язково підсумуємо все зроблене — що вдалося, а що ще потрібно завершити. І будемо рухатися далі: спокійно, відповідально, з розумінням, заради чого ми це робимо.
А найбільша моя мрія залишається незмінною — щоб закінчилася війна.
Щоб настав мир.
Щоб наші захисники якнайшвидше повернулися додому.
Щоб ми гідно вшанували кожного, хто віддав життя за Україну, і нарешті почали жити справжнім життям — з посмішкою, спокоєм і вірою в завтрашній день.
Бажаю кожному не втрачати віри, сили й внутрішнього світла. Нам це потрібно, щоб вистояти, перемогти й збудувати сильну, вільну, європейську Україну.
Слава Україні!


