Залишається сподіватися, що пані Вовчук нарешті стане останнім керівником управління АПК Чернівецької ОВА, який не знає земельного і лісового законодавства і тим провокує в області численні земельні конфлікти. Те саме — з прокурорами Буковини.

Правовий нігілізм в будинку з левами і небажання регіональної влади виконувати вимоги законів і свої прямі обов’язки призводить, зокрема, до проблем і скандалів в громадах.
Ще далеко до остаточного вирішення питання незаконного володіння Чернівецькою облрадою землями громад. Аж тут свій внесок в беззаконня зробила Чернівецької ОВА нездатністю володіти і розпоряджатися значним земельним ресурсом Буковини, який має працювати на економіку області.
Судові засідання за позовами ОВА і ДП «Ліси України» (далі ДПЛУ) до Кам’янецької громади тому підтвердження: якби позивачі виконали необхідні з їхнього боку правочини з землями на території громади — аніяких не було б судів і конфліктів. І отак — з багатьма громадами, яких лісівники і чиновники разом з прокурорами завели в суди через свої ж помилки.

Обласні державні/військові адміністрації наділені правом володіти/розпоряджатися землями державної власності, окрім сільгосп земель (ст. 122 Земельного кодексу). Ця норма зобов’язує регіональну виконавчу владу сформувати зазначені землі як об’єкт речового права — тобто разом із землекористувачами внести вичерпні про них дані в Державний земельний кадастр (кадастровий номер, геодезичні координати, межі) і зареєструвати речові права у відповідному Державному реєстрі.

За інформацією високопосадовців держадміністрації, дві третини земель лісогосподарського призначення області перебувають поза державною реєстрацією. І замість того, щоб рішуче примусити ДП «Ліси України» і Державне агентство лісових ресурсів України оформити земельні документи, Чернівецька ОВА почала шукати шпарини, щоб залишити експлуатаційні ліси Буковини в невизначеному стані.
Навіщо? А тому що так комусь легше ліси грабувати, постачати нелегальні колоди на нелегальну переробку і отримувати з того мільйонні бариші.
Однак про незаконні вирубки на невизначених сотнях гектарах і про їх «кришувальників» — трохи пізніше. Зараз — про спільників.

Маючи у своєму управлінні цілий земельний відділ із землевпорядниками і юрисконсультами, у липні 2023 року Інна Вовчук звертається з офіційним листом у Верховну раду з проханням, щоб комітет з аграрної та земельної політики пояснив їм, бідним чиновникам Чернівецької ОВА, що саме вони мають застосовувати в роботі стосовно лісових земель — норми Земельного кодексу чи картографічні матеріали лісовпорядкування? Бо самі вони, бач, не можуть розгадати якусь колізію, ними ж вигадану, між ЗКУ і п. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу.

Через місяць з комітету ВР приходить відповідь (див. прикріплений файл) з цитуванням п. 5. Тому що насправді ніякої колізії немає. Лісовий кодекс, хай і не зовсім правомірно, дозволяє державним лісгоспам, які не зареєстрували своє право постійного користування ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, до 1 січня 2027 року підтверджувати таке право матеріалами лісокористування.
Водночас, зазначена норма ЛК, як бачимо, чітко говорить про земельні ділянки конкретної категорії, а не просто про землі лісфонду, як собі думають не тільки чиновники ОВА, але й прокурори області (про них далі).
Земельний кодекс, ст. 79, дає чітке юридичне визначення земельної ділянки. Це не просто земельний масив. Це — «Частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування (наявність геодезії і кадастрового номера обов’язкова), з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру».

Тобто, дозволене п. 5 ЛК відтермінування реєстрації права власності (для ОВА) і права користування (для лісгоспів, а тепер для ДПЛУ) на землі лісогосподарського призначення зовсім не означає, що начальниця управління АПК Інна Вовчук (від імені землевласника) і директор Подільського офісу Василь Гончар (від землекористувача) не повинні були оформити землі, залучені в промислову лісоексплуатацію, як об’єкт речового права за усіма вимогами Земельного кодексу і землевпорядних законів. Включаючи документальну фіксацію категорії зазначених земель.

Так само Земельний кодекс з квітня 2021 року чітко визначає: у випадку, якщо уповноважені органи державної влади не сформували земельні ділянки у відповідності до вимог закону (процитовано вище) і не визначили їх категорію, то такі ділянки стають комунальними і громади мають повне право за п. 24 прикінцевих положень ЗК оформлювати їх у свою власність рішенням своєї ради і самостійно визначати їх категорію використання.
Що тут, питається, неясного?! Які державні інтереси при цьому порушуються?

Можна допустити, що далека від лісу і землі фінансистка Інна Вовчук не здатна зрозуміти чіткі вимоги галузевих законів.
Але ж прокурори повинні розуміти законодавство України, яке вони покликані захищати? Натомість, схоже, вони готові захищати його порушників!

В попередніх статтях я розповідала, як Кам’янецька громада скористалася нормами Земельного кодексу і у 2023-2024 роках зареєструвала у свою власність 11 земельних ділянок, що під час проведеної інвентаризації «світилися» несформованими і безгоспними — без суб’єктів речового права і навіть без реєстрації в ДЗК.

Але, як вже йшлося вище, хтось дуже в області зацікавлений в земельно-лісовому бардаку.
По громаді, яка вийшла за червоні прапорці і упорядкувала у себе давні земельні проблеми, наче по команді одномоментно відкрили вогонь усі правоохоронні органи.

У грудні 2024 року слідче управління ГУ Нацполіції в Чернівецькій області разом з обласним управлінням стратегічних розслідувань відкривають і розслідують проти посадових осіб Кам’янецької сільради кримінальну справу за ознаками зловживання владою, яке, бач, спричинило тяжкі наслідки (див. прикріплений файл). При цьому вони навіть не розуміють, дії якої громади розслідують — Кам’янецької чи Великокучурівської?
Питається — кому могло взагалі завдати якийсь негатив впорядкування ситуації з безгоспними землями і їх реєстрація за громадою?
При цьому, що цікаво, підлеглі Віктора Нечитайла впритул не бачать реальної шкоди державі. Наприклад, куди і звідки їдуть путильськими дорогами серед білого дня великогабаритні машини, вщент завантажені високоякісним немаркованим, а значить краденим лісом з неоформлених земель Путильщини (інформація з офіційних джерел, детально про це ми ще поговоримо).
В ГУ НП мені пояснюють, що їхня, мовляв, справа — тільки зафіксувати, а не розслідувати факти існування «чорних» лісосік і перевезення колод без документів і без будь-яких дозволів на їх вирубку.

Перед цими фактами — перевезення крадених колод (на фото) і неоформлення ОВА і ДПЛУ земельних ділянок, на яких зростає і крадеться високоякісний лісовий ресурс, — пасує і обласна прокуратура.
Взагалі незрозуміло, яким чином може прокурорка Юлія Козлова брати адекватну участь в здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням згаданого кримінального провадження проти посадових осіб Кам’янецької сільради, якщо вона не розуміє відмінність між землями лісового фонду і землями лісогосподарського призначення?
На замітку прокурорам області: якщо ділянка накладається на землі лісового фонду з офіційно не визначеною формою власності, то це зовсім не означає, що ділянка належить до категорії державних земель лісогосподарського призначення.

Панове прокурори і особливо прокурорши! Велике прохання — вивчіть вже нарешті земельне законодавство!
А також не ганьбіть свій мундир такими дивними листами, як от за підписом прокурора Василя Павлюха. Конфліктну ситуацію треба вивчати за документами, а не за листуванням з директором Подільського лісового офісу (див. прикріплений файл).

Краще вже читайте статті журналістів. Я неодноразово публікувала рішення Чернівецької обласної ради 2000, 01, 03 років і наголошувала, що обласна рада не передавала новоствореним лісгоспам АПК окремі ділянки, тим більше з кадастровими номерами. Передавали земельні масиви в загальних цифрах гектарів (причому в кожному рішенні — різні цифри у бік зменшення, землі десь «розчинялися») без будь-якої ідентифікації навіть за місцем їх розташування (див прикріплений файл). Тому земельна ділянка у 1,6914 га з зазначеним у прокурорському листі кадастровим номером (присвоєним, до речі, завдяки Кам’янецькій сільраді) ніяк не могла бути передана рішенням облради у 2001 році Глибоцькому держспецлісгоспу. Це фантазії Василя Гончара, які наші прокурори, курам на сміх, сприймають за чисту монету.
Їм варто звернути увагу на законність отих матеріалів лісовпорядкування і на дати їх затвердження. Зокрема і по Кам’янецькій громаді. А також на законність передачі за правонаступництвом від ліквідованих лісгоспів до монополіста ДПЛУ несформованих земельних ділянок і невиниклого права постійного землекористування.
Але кому потрібні юридичні тонкощі в грубій грі з переділом лісового ресурсу під маркою реформ?

Інтереси держави, які повинні були захищати прокурори (але не захистили), якраз полягали в тому, що, повторю в сотий раз, Чернівецька ОДА/ОВА, згаданий Глибоцький лісгосп разом з усіма лісгоспами області, Чернівецьке обласне управління лісового господарства, починаючи з далекого 2000 року, зобов’язані були за чверть століття оформити необхідну документацію на землі, залучені ними в підприємницьку експлуатацію в сфері лісового господарства.

Але в усій цій історії винними опинилися громади, які наївно повірили в силу закону і в трибунні розмови про виняткову роль місцевого самоврядування. В реальності за бездіяльність Вовчук, Гончара, їх попередників і правоохоронців працівники місцевих рад отримують від зазначених осіб і структур судові позови і кримінальні провадження.

Це реально якийсь юридичний лісозавал.
Розбирати його доведеться новому начальнику Чернівецької ОВА Руслану Осипенку, також далекому від землі і лісу. Але він запевнив, що вирішить проблеми і що закон один для всіх.
Більше просто вірити нема кому.