Минає дев’ять днів відтоді, як зупинилося серце колишнього військовослужбовця — Анатолія Леонідовича Вознюка, мешканця села Майків.

Він народився 29 серпня 1970 року. У цивільному житті Анатолій Леонідович працював трактористом у місцевому колгоспі, займався сільським господарством, був майстром на всі руки. Ці ж риси залишалися з ним і на війні — уважність, витримка та відповідальність за кожну справу.

З початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Анатолій Леонідович долучився до лав Збройних Сил України. Служив рядовим мінером у 104-й бригаді територіальної оборони ЗСУ «Горинь».

У 2024 році за станом здоров’я був звільнений з військової служби. Після повернення з фронту знову працював, дбав про родину, був надійною опорою для дружини та трьох дітей.
На жаль, 18 січня 2026 року внаслідок хвороби серце, виснажене війною та роками напруженої служби, зупинилося навіки.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, односельцям та всім, хто знав Анатолія Леонідовича.

Світла пам’ять та Царство Небесне!