26 грудня 2025 року перестало битися серце колишньої вчительки початкових класів Великобурлуцької середньої школи Людмили Йосипівни Оніпко. Її життєвий шлях був тісно пов’язаний зі школою, дітьми та служінням людям. Ще 19-річною юнкою, випускницею педагогічного училища, Людмила Йосипівна переступила поріг Манцівської восьмирічної школи. Саме там розпочалася її багаторічна вчительська дорога – дорога любові, терпіння і відповідальності.

Вона сіяла в душах маленьких великобурлучан зернятка знань, навчала робити перші кроки у шкільному світі й у житті. Після закриття сільської школи продовжила педагогічну діяльність у Великобурлуцькій середній школі. Її щирість, особливий підхід до навчання і виховання, природна харизма завойовували серця дітей. Учні любили свою вчительку, а вона кожного з них глибоко поважала й берегла у своєму серці.

Понад три з половиною десятиліття ранок Людмили Йосипівни починався зі шкільного дзвоника, співзвучного з її красивим сольним голосом. Пісня і вчительська справа були її крилами. Її виступи ставали справжньою окрасою концертів у Будинку культури – вона співала душею, щиро і проникливо.

На схилі літ, залюблена у квіти й родину, Людмила Йосипівна залишилася одна у домі, який колись зводила разом із чоловіком. Здоров’я поступово слабшало, та душа і голос залишалися молодими. У рідних стінах вона вишивала, писала вірші – щирі, сповнені болю і надії.

Важким випробуванням стала для неї нещадна війна, розв’язана росією. Обстріли рідного селища лякали й тривожили, а коли небезпека стала нестерпною, Людмила Йосипівна наважилася на евакуацію. Кардинальні зміни в житті виявилися надто складними для її чутливого серця.

26 грудня 2025 року Людмили Йосипівни не стало. Та світла пам’ять про неї житиме в серцях її учнів – людей різних професій і доль, яких вона навчила головного: бути людяними. До останніх днів вона пам’ятала своїх випускників, цікавилася їхнім життям, раділа успіхам і щиро хвилювалася.

Великобурлуцька військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада висловлюють глибокі, щирі співчуття рідним і близьким Людмили Йосипівни Оніпко з приводу непоправної втрати.

Світла пам’ять про добру Вчительку, чуйну людину й талановиту душу назавжди залишиться з нами.

« повернутися