ПРАГНЕННЯ ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНЦІВ
Свого часу сталін, а нині путін обрали геноцид, бо інші методи упокорення Українського народу не мали шансів спрацювати. І тоді, і тепер мета одна – знищення українців, як нації, як населення, як розумного і волелюбного народу.
Уже четвертий рік поспіль Захарівщина вшановує жертви комуністичного геноциду в умовах повномасштабної жорстокої агресивної війни московії проти України. Трагічні події сьогодення знову підтверджують: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені, жертви гідно вшановані, пам’ять про минулі трагедії – застерігати від подібного в майбутньому. У зверненні під час мітингу-реквієму із вшанування пам’яті жертв голодоморів Валентина Трач, секретар селищної ради, особливо наголосила, що три голодомори 1921–1923 рр., 1932–1933 рр. та 1946–1947 рр., які влаштувала комуністична імперія срср, це акти безжального знищення українського народу, нашої нації. Жахлива правда відкрилася і пролунала на увесь світ. Архіви – розкриті, свідчення – записані… Це найжахливіші злочини в людській історії, це спланована спроба поставити українців на коліна, відібрати у нас гідність, знищити нашу національну ідентичність, умертвити надію на право творити свою власну долю на власній землі. Ніякими законами не виправдати насильство, приниження і вбивство невинних людей… Вічна пам’ять невинно убієнним голодом і тортурами.» За християнськими обрядами, за велелюдної присутності захарівців біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років отцем Романом відслужено заупокійний молебень. Громадою, згуртовано традиційно вшанували пам’ять закатованих голодом Хвилиною мовчання й покладанням пшеничних колосків з живими квітами до підніжжя Хреста та запалених свічок на знак чорного смутку і скорботи за мільйонами жертв.
Нехай пам’ять про усіх невинно убієнних згуртує нас, живих, додасть нам мудрості і снаги для зміцнення власної держави на власній землі.