9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Дунаєвецька Отг

Перша річниця з дня загибелі Сергія Васильовича Павленка Рік без Сергія. Рік т…

🕯 Перша річниця з дня загибелі
Сергія Васильовича Павленка

Рік без Сергія.
Рік тиші, в якій болить.

Старший солдат Сергій Павленко, позивний «Піксель», загинув 21 грудня 2024 року поблизу села Руське Порічне на Курщині, виконуючи бойове завдання.

Йому було лише 22 роки — вік мрій, планів і надій.

Народжений 14 травня 2002 року в місті Дунаївці, Сергій зростав світлим і допитливим хлопцем. Змалку вирізнявся розумом, наполегливістю та особливим талантом до математики. Навчався на відмінно, здобув освіту техніка-інформатика в Польщі, будував своє майбутнє…
Та коли на рідну землю прийшла війна — він не зміг жити спокійно.

Спершу допомагав українським біженцям — з документами, перекладами, підтримкою.
А 3 березня 2023 року, ризикуючи всім і навіть не сказавши рідним, повернувся в Україну, бо серце кликало додому — захищати.

У лавах 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади Сергій став одним із найкращих операторів бойових дронів. Для побратимів він був надійним плечем, для командирів — впевненістю, для ворога — невидимою загрозою.

Лише за 2024 рік він особисто:
• знищив понад 200 військовослужбовців противника,
• поранив понад 240,
• ліквідував ворожу техніку, укриття, склади боєприпасів і вогневі точки
у Донецькій, Сумській та Курській областях.

Він працював без відпусток, на межі людських можливостей, у виснаженні й під постійними обстрілами — до останнього подиху.

У свій останній бій Сергій, уже під ударами ворожих FPV-дронів, не відступив. Коли перший вибух пролунав біля входу в укриття — він не зупинився. Запускав дрони один за одним, прикриваючи побратимів і тримаючи рубіж.

Другий удар обірвав його життя.

За мужність і самовідданість Сергій Павленко був нагороджений:
• орденом «За мужність» III ступеня,
• орденом «За мужність» II ступеня,
• почесним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест»,
• відзнакою 80 ОДШБр.

Сергій не встиг пожити.
Не встиг здійснити мрії.
Але встиг захистити.

Він віддав найдорожче — своє життя,
щоб ми мали ранок та майбутнє.

🕯 Вічна пам’ять і слава Захиснику України.




Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник