🙌Сьогодні минає 113 років від дня народження Василя Кука — людини, чия доля стала символом незламності українського духу.

🇺🇦Славний наш земляк уже спочиває… Ще в роки життя вороги не залишали його в спокої. КДБісти «тримали на олівці» Василя Кука аж до краху СРСР. Один із них у розмові зізнався:

✅«Знаєш, до кінця свого життя він буде в колі нашого зору, наш вічний об’єкт розробки… Він так і не пішов на співпрацю з нами, залишився на своїх позиціях переконаного борця за “незалежну, вільну” Україну… Ми ж знаємо його добре — смілива людина… Ми й зараз контролюємо кожен його крок… Слухати його ми будемо завжди».

▶️Їхнє «завжди» закінчилося. А Василь Кук дожив до незалежності України — до своєї перемоги над КДБ і СРСР у найдовшому бою, що тривав майже пів життя.

▶️У 2002 році останній командир УПА відмовився від звання Героя України, яке йому хотів вручити тодішній президент. Він не потребував відзнак — його головною нагородою була свобода Батьківщини.

▶️Згадуємо Василя Кука з вдячністю і пошаною. Бо є люди, яких не ламають ні тюрми, ні роки, ні імперії. Є люди, які перемагають — навіть після смерті. 🇺🇦

▶️І сьогодні ми знаємо: такі люди є — це наші захисники. Ті, хто тримає фронт, хто не здається, хто так само, як Василь Кук, обирає свободу замість страху. Історія триває — в їхній мужності та нашій вірі в перемогу.

Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротися. 🇺🇦

На фото: Василь Кук в 90-х роках.