Теребовлянська громада з глибоким болем і скорботою провела в останню земну дорогу свого сина – мужнього воїна, відданого патріота України, старшого лейтенанта Петра Сковронського.
Символічно й водночас трагічно, що своє молоде життя захисник поклав за Україну саме у День Соборності – день, який уособлює єдність українських земель, незламність нації та спільну відповідальність за майбутнє держави. У час, коли Україна знову змушена зі зброєю в руках відстоювати свою цілісність, Петро став живим втіленням соборності – тієї єдності, що народжується не лише в словах і документах, а в щоденному подвигу, жертовності й крові наших воїнів. Він загинув у місті Барвінкове Харківської області – на сході України, боронячи кожен клаптик нашої землі, щоб Україна залишалася єдиною.
Попрощатися та віддати останню шану Герою прийшли рідні й близькі, побратими, численні мешканці Теребовлі та навколишніх сіл, представники духовенства й влади, друзі, знайомі та просто небайдужі люди. Усі вони схилили голови в подяці Петру Сковронському – за його чин, за мужність, за можливість жити, працювати й мріяти у вільній Україні.
Цього дня сльози не висихали на обличчях людей, адже обірвалося молоде життя, сповнене сил, надій і мрій. 22 роки… Навіки…
Петро Сковронський був кадровим військовим, обіймав посаду начальника інженерної служби, відповідально й сумлінно виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.
Чин похорону відбувся у церкві Зіслання Святого Духа (мікрорайон Сади). Захисника поховали з усіма військовими почестями. Свій останній спочинок Герой знайшов на Алеї Героїв на центральному кладовищі міста.
У Петра Сковронського залишилися батьки, дві сестри, бабуся, родина, чий біль неможливо виміряти словами, але чия гордість за сина й брата назавжди житиме поруч із втратою.
Петро віддав життя за Україну, за її свободу, за наше завтра. Його подвиг – це нагадування кожному з нас: незалежність має високу ціну, а пам’ять про полеглих Героїв – наш святий обов’язок. Ми зобов’язані зберегти цю пам’ять, передати її дітям і щодня бути гідними тієї жертви, яку він приніс.
Вічна та світла пам’ять Герою!
Герої не вмирають!