У Ковелі відбулася акція на підтримку військовополонених і зниклих безвісти

Уже четверту зиму чимало родин не можуть зібратися разом на свята, бо їхні рідні перебувають у полоні або ж їхня доля досі невідома — вони зникли безвісти.

Захисники стали заручниками страшної реальності війни, яку світ не має права ігнорувати. «Не мовчи — полон вбиває».

У центр міста прийшли родини військовополонених і зниклих безвісти, їхні друзі, волонтери, військові та небайдужі мешканці міста, демонструючи: Ковель пам’ятає, чекає і не мовчить.

Якщо на початку такі акції були передусім на підтримку бійців «Азову», то сьогодні до них долучається все більше родин зниклих безвісти. Серед них — сім’я ковельчанина Вадима Мікуліча, про якого вже четвертий місяць немає жодної звістки. Тож для тата Олександра, мами Анни, сестри Юлі та п’ятирічного племінника Дениска нині найважливіше — почути бодай якусь новину про Вадима. Цього хоче кожна родина, яка стояла поруч, – зустріти своїх найдорожчих вдома.

Тетяна Бакум — мама азовця Владислава, який четверте Різдво зустрічає в неволі, каже, що це вже 31-ша акція в Ковелі й перша у цьому році.

«Хтось чекає сина, батька, брата. Я чекаю свого сина Владислава і вірю, що він повернеться з тих тортур, з кайданів. Ми маємо боротися за них так само, як вони боролися за нас», — говорить Тетяна.

Підтримати родини прийшов і міський голова Ігор Чайка. Він наголосив, що місто й надалі буде поруч із тими, хто чекає рідних із полону та невідомості:

«Ми не маємо права звикати до цієї біди. Постійний розголос — це шлях до свободи для тих, хто сьогодні за ґратами ворожої неволі».

Ковель вірить, пам’ятає, бореться, чекає!