Запроваджена з 1 березня заборона на маркетингові договори між виробниками лікарських засобів та аптечними мережами не тільки не знизила ціни на ліки, а й, навпаки, створила додаткові фінансові ризики для аптечного сектору. Це призвело до ситуації, коли доступність ліків для населення опинилася під загрозою.

Про це свідчать дані та аналіз ринку. “Ми спостерігаємо одночасне зростання цін на ліки та погіршення фінансових показників аптек”, – зазначають експерти. Така ситуація є наслідком комплексу факторів, серед яких ключову роль відіграє заборона маркетингових договорів.

Галузеві об’єднання, у свою чергу, наголошують, що вже призупинено програми лояльності для пацієнтів, звужено асортимент ліків і запаси препаратів, а також скорочено інвестиції в інфраструктуру та навчання персоналу. У відкритому листі до органів влади, оприлюдненому 29 травня, представники аптечного ринку підкреслили, що тримісячна спільна робота з МОЗ над новим регулюванням завершилася одностороннім рішенням міністерства, яке не відображає домовленості сторін і може мати довгострокові негативні наслідки для доступності ліків в Україні.

Заборона на маркетингові договори: що відомо

Відповідне рішення було прийнято у лютому 2025 року з метою боротьби з непрозорими націнками на ліки. Однак, замість очікуваного зниження цін, заборона призвела до їх зростання, що робить ліки менш доступними для звичайних громадян.

Однією з гіпотез було те, що маркетингові угоди, які передбачали значні виплати виробників аптекам за просування продукції, складали до 20% у кінцевій ціні препарату. Однак після заборони таких угод ситуація, як свідчить статистика, лише погіршилася, а ціни на ліки продовжують зростати. Аналітики відзначають, що це може бути пов’язано з тим, що аптеки змушені компенсувати втрачені доходи за рахунок збільшення цін.

За інформацією журналістів, фармвиробники не знизили відпускні ціни після припинення маркетингових виплат, що значно підвищило їхню маржинальність. Водночас, аптеки, які втратили джерело доходів через заборону маркетингових договорів, були змушені підвищити торговельну надбавку до максимально дозволеного рівня, аби вижити в умовах нових економічних реалій. Це, в свою чергу, призвело до збільшення кінцевої ціни на ліки для споживачів.