Каштани – зелений символ Києва: історія та значення

Каштани Київ – це не просто дерева, це живий символ столиці, який протягом століть формував її неповторний вигляд. Зображення каштана прикрашало герб Києва в радянський період, а легендарний "Київський вальс" оспівує їх цвітіння, ставши справжнім гімном для киян.

Хоча історичною батьківщиною каштанів Київ є Греція, в Києві вони з’явилися ще у XVIII столітті. Спочатку каштани Київ прикрашали лише двори монастирів та приватні маєтки, але з часом вони поширилися на вулиці, бульвари та парки, ставши невід’ємною частиною міського ландшафту.

У багатьох європейських містах, таких як Лондон, існували окремі свята, присвячені каштанам, починаючи ще з 1799 року. В Києві така традиція не склалася, але історія каштанів Київ тут не менш захоплива та заслуговує на увагу.
Хрещатик у 1890-1900 рокі (фото: starkiev.com)

Легенди та факти про появу каштанів у Києві

Існує декілька цікавих легенд про те, як саме каштани Київ з’явилися в місті. За однією з найпопулярніших версій, у 1842 році генерал-губернатор Бібіков привіз ці дерева з Балкан, готуючись до приїзду царя Миколи I. Проте, монарху екзотика не припала до смаку, і він наказав викорчувати каштани, замінивши їх тополями.

Однак, кияни, які вже встигли полюбити ці дерева, врятували їх, пересадивши у свої власні двори. Інша версія свідчить, що каштани Київ вирощували на території монастирів ще в XVII-XVIII століттях виключно заради їхньої краси під час цвітіння. У давніх літописах можна знайти згадки про "дикі каштани", які дарували густу тінь у спекотні літні дні.

Деякі з цих дерев, особливо ті, що ростуть на території монастирів, мають вік понад 300 років. За легендою, найстаріший київський каштан був посаджений ще Петром Могилою біля Китаївського монастиря.
Хрещатик у 1920 роках (фото: starkiev.com)
Хрещатик у 1941 році (фото: starkiev.com)

Каштани як невід’ємна частина міської культури Києва

З монастирських садів каштани Київ поступово розповсюдилися на міські вулиці та в ботанічні сади. Ще за часів Російської імперії влада рекомендувала висаджувати в центрі Києва липи, каштани та тополі, щоб створити зелений та затишний простір для мешканців міста.

Після закінчення Другої світової війни, архітектор Добровольський реалізував амбітний проєкт озеленення Хрещатика, створивши знамениту каштаново-липову алею. Ця зелена смуга стала улюбленим місцем для прогулянок киян та гостей міста, а також невичерпним джерелом натхнення для художників і поетів.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, –

Ти щастя моє.

("Київський вальс", О.Малишко – П.Майборода)

Хрещатик до 1941 року (фото: Facebook.com/Спрага: в Києві цікаво)