Архітектори Житомира обговорили важливість безбар’єрності міського простору та впровадження нових державних будівельних норм (ДБН), які мають на меті зробити місто зручнішим для всіх. Зустріч була присвячена питанням інклюзивності та доступності міського середовища.

Головна архітекторка Житомира, Ольга Бронштейн, підкреслила, що безбар’єрність – це соціальний обов’язок, і місто має бути дружнім до кожного мешканця. Нові ДБН, які вступлять в силу у вересні, передбачають зміни в підходах до проєктування будівель та облаштування публічних просторів. Йдеться не лише про пандуси, тактильну плитку та таблички шрифтом Брайля, а про формування нової філософії міського планування, яка враховує потреби всіх громадян.

У Житомирській області працюють 18 сертифікованих архітекторів, які пройшли навчання з питань доступності. До них планує приєднатися Олександр Радчук, член Національної спілки архітекторів України та керівник регіонального осередку архітектурної палати. Його компанія має досвід проєктування будівлі обласного центру зайнятості.

Олександр Радчук зазначив, що будівля центру зайнятості проєктувалася у 2009 році, коли вимоги до інклюзивності були менш жорсткими. Зокрема, норми щодо пандусів були простішими. Згодом з’явилися нові вимоги ДБН, які враховують потреби різних груп населення.

Зараз архітектор працює над проєктом капітального ремонту приміщення в Житомирському драмтеатрі. Він особисто консультується з представниками спілки людей з інвалідністю, зокрема з тими, хто має порушення зору, щодо встановлення тактильної плитки. Такий зворотний зв’язок, на його думку, є важливим для поєднання сучасного дизайну з реальними потребами людей з інвалідністю.

Архітектор вважає, що зміни в законодавстві поступово покращують державні будівельні норми щодо інклюзивності та доступності. Як приклад, він навів освітні заклади, де раніше обов’язковим було облаштування тактильної плитки у всіх школах і садочках, а тепер – лише у приміщеннях площею понад 150 квадратних метрів. Це дозволяє уникнути формального підходу та робити безбар’єрність більш продуманою та доцільною.

Ситуація зі старим житловим фондом є складнішою, оскільки встановлення пандусів вимагає значних фінансових витрат від мешканців. Однак у нових проєктах безбар’єрність враховується вже на етапі проєктування.

Під час зустрічі особливу увагу було приділено темі безбар’єрного маршруту в Житомирі, який має стати відповіддю на зростаючу соціальну потребу. У зв’язку з війною кількість людей з порушеннями мобільності збільшується, і все більше мешканців потребують простору без перешкод.

Архітектори підкреслили, що будуть працювати над створенням комфортного середовища для всіх, особливо для тих, хто повертається з війни.