Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora) – серйозна загроза для садівництва. Дізнайтеся про симптоми, методи боротьби та профілактики!

Вінницька область є одним з лідерів промислового садівництва в Україні, постійно розширюючи виробництво. Розвиток садівництва зумовлено сприятливими кліматичними та економічними умовами, що дозволяють вирощувати конкурентоспроможну продукцію для внутрішнього та світового ринку. Своєчасне виявлення хвороб і шкідників є ключем до стабільних урожаїв, захисту садів від Erwinia amylovora та інших загроз.

Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal) вважається однією з найнебезпечніших хвороб, вражаючи понад 170 видів рослин. Найбільше страждають рослини родини розоцвітих (Rosaceae). До високочутливих культур відносяться: кизильник, глід, айва, яблуня, груша, горобина, вишня, персик, абрикос, слива та троянда. Хвороба вражає всі частини рослини, що призводить до втрати товарної якості плодів, зниження врожайності, а в складних випадках – до загибелі дерев, особливо молодих саджанців.

Першою ознакою ураження є опік квітів, який проявляється навесні під час цвітіння. Квітки в’януть, всихають, змінюють колір від коричневого до чорного. Уражені квіти можуть опадати, але часто залишаються на дереві. Інфекція швидко поширюється на сусідні листки та гілки. Втрата цілої гілки чи дерева може бути результатом ураження квітів.

Протягом кількох днів інфекція поширюється пагонами. Інфіковані пагони змінюють колір від світло- до темно-коричневого (на яблунях) та від темно-коричневого до чорного (на грушах). Характерна ознака – зігнуті у вигляді гачка молоді пагони. Листя може заразитися через продихи або тріщини, спричинені комахами, градом чи вітром. Уражені листки залишаються на гілках, створюючи враження обпаленого вогнем дерева. Звідси і назва хвороби – «опік плодових».

Хвороба може передаватися під час окулірування, тому важливо ретельно вибирати прищепний матеріал. Між регіонами та країнами бактеріальний опік розповсюджується зараженим посадковим та прищепним матеріалом.

Зараження може відбуватися в різні періоди вегетації: ранньовесняний (розпускання бруньок), літній (інтенсивний ріст) та осінній. Найбільш сприятливі умови для розвитку – відносна вологість 80% та температура +18-29°C. Хвороба активно розвивається після дощів, плоди стають коричневими або чорними.

Основними переносниками збудника на невеликі відстані є комахи-запилювачі.

Для боротьби з хворобою застосовують інтегровані програми хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану саду: обрізка, викорчовування, підживлення, використання стійких сортів. Єдиний надійний метод запобігання поширенню бактеріального опіку – суворі фітосанітарні заходи та контроль за садами і розсадниками.

Заборонено ввезення садивного матеріалу із заражених зон. Обов’язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза імпортованого матеріалу. Регулярне обстеження насаджень під час вегетації (цвітіння та дозрівання плодів) для раннього виявлення хвороби. При виявленні опіку – негайне знищення уражених дерев. Профілактика включає обприскування мідьвмісними препаратами.