Житомирська Отг, Суспільство
Безбар’єрний маршрут у Житомирі: прогрес та плани
У Житомирі триває робота над створенням безбар’єрного маршруту, який значно покращить доступність міста для всіх мешканців, особливо для ветеранів та людей з інвалідністю. Експерти вже дослідили другу чергу маршруту, що пролягає від Мистецьких воріт до вулиці Східної. Ментор Школи безбар’єрних маршрутів Юрій Васильченко у співпраці з місцевими фахівцями ретельно перевірив доступність шляху та виявив ключові проблеми.
«Ми пройшли все пішки, проговорили проблемні моменти, — зазначає Юрій Васильченко. — Зокрема, як організувати доступність від зупинки до арки та прилеглих будівель». Експерт підкреслює, що Житомир має значні переваги для створення інклюзивного середовища. «Перепади висот тут невеликі, а це позитив. Адже багато рішень можна зробити простими. Наприклад, на вулиці Східній достатньо підняти частину дороги на 20 см — і одразу шість крамниць стануть доступними без сходинок. Це і є універсальний дизайн: один єдиний вхід для всіх», — пояснює ментор.
Школа безбарʼєрних маршрутів, що реалізується ПРООН в Україні у співпраці зі Школою універсального дизайну за фінансової підтримки уряду Японії, є важливим кроком до створення інклюзивних міст. Цього року у Житомирі планується завершити першу чергу безбар’єрного маршруту завдовжки 1,1 км на вулиці Вітрука — від вулиць Селецької до Ціолковського.
Головна архітекторка міста Ольга Бронштейн наголошує на важливості цих змін: «З війни повертаються люди, які пройшли найважчі випробування. Багато хто після поранень. Для них відчувати себе рівними, потрібними у суспільстві — надзвичайно важливо. Пандуси, зручний тротуар — це не дрібниці, а основа. Кожен проєкт, кожна вулиця й громадський простір мають відповідати принципам безбар’єрності. Бо цей шлях має бути зручним для всіх: для ветерана, для мами з візочком, для людини з інвалідністю».
Експертка з доступності Неля Ковалюк додає: «Доступність — це про те, щоб люди з обмеженою мобільністю відчували себе рівними та могли вільно пересуватися. Хлопці й дівчата, які повертаються з війни, переселенці з травмами чи ампутаціями — усім потрібен безперешкодний доступ. Це і фізична, і моральна незалежність. Коли є бар’єри — є залежність від сторонньої допомоги. А ми говоримо про свободу та гідність».


