Коли ми говоримо про безбар’єрність, більшість людей уявляє собі пандус. Але безбар’єрність – це набагато більше! Національна стратегія України визначає шість основних напрямків для створення безбар’єрного простору, де кожен почуватиметься комфортно та інтегровано. Розглянемо кожен із них детальніше.

Фізична безбар’єрність – це не тільки пандуси, а й доступність громадського простору, будівель, транспорту та інфраструктури для всіх, незалежно від фізичних можливостей. Це означає зручні тротуари, ліфти, спеціально обладнані туалети та інші елементи, що полегшують пересування.

Інформаційна безбар’єрність – це використання технологій, які враховують потреби людей з порушеннями зору, слуху та різними рівнями комунікативності. Йдеться про субтитри, аудіодескрипцію, жестову мову та зрозумілу мову.

Цифрова безбар’єрність – це вільний доступ до цифрової інфраструктури для всіх. Це означає, що веб-сайти, мобільні додатки та інші онлайн-сервіси мають бути доступними для людей з різними потребами, зокрема, з використанням допоміжних технологій.

Суспільна та громадянська безбар’єрність – це можливість для всіх без виключення брати участь у житті суспільства. Це передбачає створення умов для активної участі людей з інвалідністю в політичному, культурному та соціальному житті.

Освітня безбар’єрність – це доступ до освіти для всіх протягом усього життя. Це означає інклюзивне навчання, адаптовані навчальні матеріали та підтримку для студентів з особливими освітніми потребами.

Економічна безбар’єрність – це доступна робота та можливість відкрити власну справу для кожного. Це передбачає створення інклюзивного ринку праці, підтримку підприємництва серед людей з інвалідністю та забезпечення рівних можливостей для всіх.

Впровадження цих напрямів – це наш спільний крок до суспільства, де кожен відчуває себе потрібним, вільним і сильним. Створення справжньої безбар’єрності – це інвестиція в майбутнє, де кожен має можливість реалізувати свій потенціал.