Безбар’єрність – це фундаментальний принцип, що забезпечує рівні можливості та гідність для кожного члена суспільства. Це не просто відсутність фізичних перешкод, а створення такого середовища, де кожен відчуває себе почутим, цінним і повноправним учасником громадського життя. Ініціатива «Безбар’єрність – це коли можеш» є ключовою для формування саме такого майбутнього в Україні.

Ця всеукраїнська кампанія соціальних змін, що реалізується як частина Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, є значним кроком уперед. Вона втілюється в життя за ініціативи першої леді України Олени Зеленської, у співпраці з ЮНІСЕФ, задля роз’яснення принципів безбар’єрності широкому загалу українців. Головна мета кампанії – залучити кожного громадянина до процесу побудови України без бар’єрів, де взаємоповага, підтримка та всеохопна доступність стають непорушною нормою, а не приємним винятком.

Ідея безбар’єрності охоплює шість ключових напрямів, кожен з яких є важливим для створення повноцінного інклюзивного середовища. По-перше, це фізична безбар’єрність, яка передбачає усунення архітектурних перешкод, забезпечення доступності транспорту та громадських місць для людей з різними потребами. Це пандуси, тактильна плитка, ліфти та інші елементи, що дозволяють вільно пересуватися містом.

По-друге, суспільно-громадянська безбар’єрність акцентує на активній участі всіх громадян у суспільному та політичному житті. Це означає недискримінацію, рівні права та можливості для всіх, незалежно від їхнього статусу чи стану здоров’я.

Третій напрям – економічна безбар’єрність – спрямований на створення умов для гідної зайнятості та розвитку підприємницької діяльності для кожного. Це підтримка інклюзивного працевлаштування, навчання та перекваліфікації, що дозволяє людям реалізувати свій потенціал і бути фінансово незалежними.

Освітня безбар’єрність є четвертим важливим аспектом. Вона гарантує доступ до якісної освіти на всіх рівнях для дітей та дорослих з особливими освітніми потребами. Це адаптовані навчальні програми, спеціальні методики викладання та інклюзивні школи, де кожен учень може отримати знання та розвиватися.

Наступний напрям – цифрова безбар’єрність. Це забезпечення доступності інформаційних технологій та онлайн-сервісів для всіх користувачів, зокрема тих, хто має обмеження. Вебсайти, мобільні додатки та цифрові платформи повинні бути інтуїтивно зрозумілими та адаптованими для використання людьми з різними функціональними особливостями.

І нарешті, інформаційна безбар’єрність передбачає легкий і вільний доступ до інформації. Це стосується зрозумілої мови, доступних форматів подачі даних, наявності субтитрів, аудіодескрипції та перекладу жестовою мовою, що гарантує, що важливі повідомлення досягнуть кожного.

Ключова ідея полягає в тому, що безбар’єрність стосується абсолютно всіх. У різні моменти життя кожен з нас може потребувати додаткового розуміння, підтримки чи адаптації. Це може бути молода мама з дитячим візком, літня людина, особа з тимчасовою травмою або хтось, хто просто потребує роз’яснення складної інформації. І водночас, кожен з нас має силу і можливість надати цю підтримку – через свої слова, свій вибір, свої рішення та повсякденні дії. Будувати суспільство без бар’єрів – це наша спільна відповідальність, що веде до гідного життя для всіх українців.