💛💙«Без свободи козацької нації не буде свободи в Європі».

Ці слова, взяті з листа Великого князя Литовського і Руського Станіслава Лещинського до короля Франції Людовика XV, написаного у XVIII ст., глибоко відображають історичну правду. Лещинський, колишній король Польщі, розумів важливість козацтва, ведучи таємні переговори з гетьманом Іваном Мазепою щодо об’єднання України, Польщі та Литви у федеративну державу, наслідуючи Гадяцький договір 1658 р. Він уклав угоду з гетьманом про спільну боротьбу проти Москви.

Після смерті Мазепи, Пилип Орлик став гетьманом України в екзилі, обраний козацькою радою в Бендерах у 1710 році. У 1711 році, за підтримки польського військового відділу Юзефа Потоцького, Орлик здійснив похід на Правобережну Україну, щоб звільнити Гетьманщину від московської влади. Ця спроба, хоч і не увінчалася успіхом, показала незламне прагнення до свободи.

Син Пилипа Орлика, Григор, хрещеник Івана Мазепи, присвятив своє життя захисту інтересів козацької нації на еміграції. Він був генералом, графом Франції, дипломатом та ад’ютантом короля Польщі. У своєму шлюбному контракті він гордо назвав себе сином «голови козацької запорізької нації». Григор Орлик здобув освіту в Лундському університеті і володів багатьма мовами, що робило його цінним дипломатом. Він виконував важливі дипломатичні доручення Людовіка XV в різних країнах, від Османської імперії до Швеції.

Важливо, щоб українці глибше зрозуміли значущість Григора Орлика та його політичних ідей. У своїх меморандумах до королівського двору він підкреслював, що Україна – це «козацька нація», вільна країна, яка прагне незалежності. Він писав про утиски козацької нації під російським домінуванням і закликав до підтримки у звільненні України. Григор Орлик постійно наголошував на праві козацької нації на Україну, яке було узурповане Росією.

«Ваша Екселенція знає, що від нещасної Полтавської битви, козацька нація стогне під тиранічним ярмом російського домінування…» (Меморандум Гр. Орлика до голови французької дипломатії кардинала Андре де Флері, 24 грудня 1737 р.)

«Якими б незначними не видавалися інтереси козацької нації, щоб бути прийнятими до уваги у механізмах цієї великої машини, якою Ваша Екселенція керує…» (Меморандум Гр. Орлика до голови французької дипломатії кардинала Андре де Флері, 12 лютого 1741 р.)

Ця історична постать нагадує нам, що боротьба за свободу України триває століттями. Дипломатія Григора Орлика є прикладом цієї безперервної боротьби за право жити вільно і незалежно на своїй землі. Нащадкам козацької нації доведеться відстоювати свої права, і ця боротьба триває і сьогодні, після Перемоги, за яку платиться така висока ціна.

Наталія Дмитренко, заступниця директора музею з наукової роботи, кандидатка історичних наук
Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського
#історичні_паралелі