Будь-який вид браконьєрства завдає збитків державі. Крім цього, масове вбивство тварин, вилов риби або знищення рідкісних рослин – це ще й шкода репродуктивному природному потенціалу. Деякі види тварин та рослин з часом взагалі можуть зникнути.

Порушення правил рибальства передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність. Так порушення 85 статті Адміністративного кодексу тягне накладання штрафів від 34 грн до 680 грн з конфіскацією знарядь. У Кримінальному кодексі стаття 249 «Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» передбачає штрафи від 17000 грн до 85000 грн або позбавлення волі до трьох років. Рибне браконьєрство – це незаконний видобуток риби, тобто лов риби в місцях забороненими способами. Як правило, браконьєрство – це не про виживання бідняків, які не мають чим годувати родини і тому йдуть в ліс на полювання або на озеро чи річку рибалити. Це цинічний розрахунок з метою заробити немалі гроші на масовому продажі вбитої електрострумом та сітками риби. Є надія, що незабаром Верховна Рада ухвалить в другому читанні законопроект 2765, який значно підвищує штрафи для браконьєрів-рибалок. Тоді за використання заборонених знарядь вилову з порушника стягнуть 3,4-8,5 тис. грн.

У своїй основі браконьєрство має моральну деградацію, падіння моральності, ідеологію вседозволеності, безкарності, правового нігілізму і можливості заробляти на аморальних речах («ніхто не має права заважати мені заробляти гроші будь-яким шляхом»). Сумна реальність полягає в тому, що сьогодні браконьєрство все ще має місце, і цьому справді потрібно покласти край.
Вирішення цих проблем потребує скоординованих зусиль державних органів, місцевих громад та громадськості. Тільки спільними зусиллями можна забезпечити збереження та раціональне використання водних ресурсів для майбутніх поколінь.
Мареха Олександр, голова Клубу рибалок Опішні.