🙏 Пам’яті Героя: Два роки без Ярослава Довжука

Сьогодні, два роки тому, під час виконання бойового завдання біля села Петропавлівка на Донеччині, обірвалося життя нашого земляка – Ярослава Довжука. Він був матросом, навідником 2 штурмового відділення десантно-штурмової роти, який віддав своє життя за мирне небо над Україною. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях, а його ім’я – в історії незалежності.

Ярослав народився 21 вересня 1992 року у селі Вовківці. Його шлях до становлення справжнім захисником України пролягав через навчання у Човгузівській та Святецькій школах. Він здобув фах кухаря і працював у кондитерському цеху «Добрий хліб» у місті Теофіполь. Друзі та рідні згадують його як надзвичайно життєрадісну, працьовиту людину, турботливого сина та вірного друга, на якого завжди можна було покластися. Його посмішка та оптимізм дарували радість оточуючим.

У березні 2023 року Ярослав свідомо прийняв рішення стати до лав Збройних Сил України, відгукнувшись на поклик Батьківщини. Він без вагань вирушив на захист свободи та територіальної цілісності нашої держави. На жаль, 19 вересня того ж року, під час жорстокого масованого артилерійського обстрілу, життя молодого воїна трагічно обірвалося. Він до останнього подиху був відданий своєму обов’язку.

За виняткову відвагу, мужність та самовідданість, проявлені під час захисту України, Ярослава Довжука посмертно нагороджено високою державною відзнакою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця нагорода є свідченням його героїзму та неоціненного внеску в боротьбу за незалежність.

Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого Героя. Ярослав Довжук – це приклад справжньої любові до Батьківщини, приклад того, як молода людина готова віддати найцінніше заради майбутнього своєї країни. Його подвиг – це наш спільний біль, наша невимовна гордість і наша вічна пам’ять. Ім’я Ярослава навіки викарбуване в наших серцях, як символ нескореності та жертовності.

Вічна слава та шана Герою! 🙏