Бучанська громада глибоко сумує, схиляючи голови у скорботі. Сьогодні у Здвижівці відбувається прощання з нашим незламним Героєм – сержантом Володимиром Самайною. Його життя, віддане захисту України, стало прикладом мужності та патріотизму.

До повномасштабного вторгнення Володимир був справжньою душею села Здвижівка. Він очолював народний хор «Здвижаночка», був натхненником і серцем колективу, яке єднало людей через пісню. Його виступи дарували односельцям світло, тепло та незламну надію, особливо в ті часи, коли це було найнеобхідніше. Володимир вірив у силу української пісні, яка, на його думку, здатна підтримувати дух і єднати серця.

Навіть у найважчі моменти війни, коли ворог намагався зламати нас, Володимир не полишав пісні. Його голос, сповнений незламної сили та глибокої любові до рідної України, продовжував лунати, підтримуючи бойовий дух побратимів та нагадуючи про те, за що вони борються. Це була пісня, що додавала сил і віри у перемогу.

У 2023 році, усвідомлюючи свій обов’язок перед Батьківщиною, Володимир Самайда свідомо долучився до лав Державної прикордонної служби. Він обрав шлях захисника, щоб боронити рідну землю від агресора. Свій військовий обов’язок він ніс віддано та сумлінно, несучи службу на передовій, де кожен день був випробуванням на міцність.

Його передчасна загибель залишила глибоку рану в серцях його найрідніших: люблячої дружини Тамари, сина Сергія та доньки Жанни. Разом із родиною сумує вся Бучанська громада, яка втратила свого захисника і талановитого земляка. Пам’ять про Володимира назавжди залишиться в наших серцях.

Колектив хору «Здвижаночка», яким Володимир керував багато років, віддає йому останню шану, виконуючи прощальну пісню – музичний уклін своєму керівникові, другу та натхненнику. Це пісня-спомин, пісня-вдячність за його внесок у збереження української культури та за його героїзм.

Світла пам’ять нашому Герою. Низький уклін і щира вдячність Володимиру Самайді за його мужність, відвагу, незламність та самовіддане служіння Україні.