Білосарайська коса, розташована лише за 25 км від Маріуполя, є яскравим прикладом занепаду курортів Азовського узбережжя під впливом російської окупації. Те, що колись було популярним місцем відпочинку для тисяч туристів, нині виглядає спустошеним, що підтверджують свіжі фотографії, які поширюються в мережі. Ці знімки, опубліковані місцевими Telegram-каналами, свідчать про критичну ситуацію: на пляжах майже немає людей, навіть у дні, коли спостерігається спека. На одному з фотографій можна побачити конструкцію, призначену для забору води з моря, що викликає запитання щодо її призначення — чи то для роботи надувних атракціонів, чи для інших цілей, пов’язаних з експлуатацією водних ресурсів.

Незважаючи на спокійне та чисте море, на фотографіях відсутні медузи, але головне — відсутні й відпочивальники. Це сумна картина, яка, на жаль, стає типовою для більшості окупованих прибережних міст і селищ як на Азовському, так і на Чорному морях. Раніше ці курорти приваблювали мільйони туристів, але нині ця цифра різко скоротилася.

Білосарайська коса, яка простягається на 14 км і має ширину до 13 км біля основи, завжди славилася своїм чистим морем і спокійною водою завдяки унікальному географічному розташуванню та мілководдю. На території коси також знаходився заповідник, що був домом для лебедів, чайок, куликів та інших видів птахів. Сьогодні ж Білосарайська коса — це лише тінь минулого. Російська окупація зруйнувала всю туристичну інфраструктуру, перетворивши один із найулюбленіших курортів українського Азовського моря на мертву зону.

Вплив Росії на екосистеми

Ситуація на узбережжі Чорного моря також викликає серйозне занепокоєння. Експерти зазначають, що спорудження Каховської ГЕС ще до повномасштабного вторгнення істотно вплинуло на природні умови, перетворивши річку Дніпро на водосховище та перекривши шлях до нерестовищ для осетрових риб. Після теракту на греблі Каховської ГЕС, екосистеми змушені адаптуватися до ще більш складних умов існування.

Іхтіологиня Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь підкреслює, що загальний стан популяції осетрових у Чорноморському басейні є критичним. Ці риби потребують можливості міграції: дорослі особини повинні йти з моря в річки для розмноження, а молодь — повертатися назад для нагулу. Проблема зарегульованості українських річок, яка унеможливлює природний нерест, залишається ключовою.