Від 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України (ГКУ) більше не є чинним. Це ключова зміна, запроваджена Законом України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025

Основна мета цієї реформи – усунути неузгодженості та дублювання норм між ГКУ та Цивільним кодексом України (ЦКУ). Очікується, що це значно спростить та стандартизує правові відносини, а також оптимізує функціонування державного сектору економіки. Для того, щоб суб’єкти господарювання могли поступово адаптуватися до нових умов, передбачено трирічний перехідний період.

Реорганізація та подальша діяльність суб’єктів господарювання

Новий Закон № 4196 забороняє створення юридичних осіб у таких формах, як державне підприємство (комерційне, некомерційне, казенне), комунальне підприємство (комерційне, некомерційне), спільне комунальне підприємство, приватне підприємство, іноземне підприємство, дочірнє підприємство та підприємство об’єднання громадян. Це суттєва зміна у структурі українського бізнесу.

Для вже існуючих підприємств державного та комунального секторів встановлено чіткі терміни для проведення реорганізаційних процесів:

• Державні підприємства мають 6 місяців (до 28.02.2026) для прийняття рішення про свою ліквідацію або перетворення на акціонерні товариства (АТ) чи товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Це важливий крок для модернізації управління державними активами.
• Уповноважений орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення підприємства, якщо його єдиним учасником (засновником) є територіальна громада (територіальні громади).
• Весь процес перетворення або ліквідації має бути завершено протягом трьох років, до 28.08.2028.
• Приватні, іноземні, дочірні та інші підприємства мають три роки на приведення своїх статутів у відповідність до нових законодавчих вимог.
• Через три роки також втратять чинність такі речові права, як право господарського відання та право оперативного управління, що потребуватиме адаптації бізнес-процесів.

До завершення реорганізації внесення змін до Єдиного державного реєстру для зазначених підприємств буде обмежене. Можливі лише зміни, пов’язані з перетворенням, ліквідацією, зміною керівника (або складу ліквідаційної комісії), переданням майнового комплексу до Фонду держмайна або відкриттям справи про банкрутство. Нові вимоги до скасування Господарського кодексу України стосуються всіх.

Створення нових юридичних осіб у формах комунального підприємства (комунального комерційного чи некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації тепер заборонено.

Зміни у договірному праві та врегулюванні спорів

Скасування ГКУ має значний вплив на порядок укладення та виконання договорів. Відтепер усі договірні відносини регулюватимуться переважно нормами Цивільного кодексу України. Це означає, що сторонам потрібно буде уважніше ставитись до формулювань, які раніше були стандартизовані завдяки ГКУ.

• Чинність договорів: Договори, укладені до 28.08.2025, залишаються дійсними. Наявність у них посилань на ГКУ не призведе до їх недійсності. Це забезпечує стабільність для існуючих бізнес-операцій.
• Істотні умови договору: Якщо раніше ч. 3 ст. 180 ГКУ вимагала обов’язкового погодження предмета, ціни та строку дії договору, то відтепер істотні умови регулюються ст. 638 ЦКУ. До них належать: предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Це надає більшу гнучкість, але вимагає кращої підготовки.
• Досудове врегулювання: Скасовано інститут досудового врегулювання господарських спорів шляхом пред’явлення письмової претензії, що був передбачений ст. 222 ГКУ. Тепер зміст претензії, строк надання відповіді та спосіб її надсилання сторони мають самостійно обумовлювати в договорі.
• Санкції: Положення щодо оперативно-господарських санкцій, які раніше регулювалися главою 26 ГКУ, тепер також необхідно детально прописувати безпосередньо в договорах. Водночас, ст. 15 Закону № 4196 передбачає можливість застосування адміністративно-господарських санкцій уповноваженими державними органами.

Вплив на сферу публічних закупівель

У закупівельному законодавстві є численні посилання на ГКУ. Наприклад, п. 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, прямо вказує, що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів. У зв’язку зі скасуванням ГКУ виникають питання щодо подальшого регулювання цієї сфери.

• Поточні дії: На даний момент немає нагальної потреби вносити зміни до вже укладених договорів з метою виключення згадок про ГКУ. До 28.08.2025 замовники та постачальники мали змогу продовжувати укладати договори з урахуванням норм ГКУ.
• Очікування змін: Кабінет Міністрів України зобов’язаний до 28.08.2025 привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 4196 та подати до Верховної Ради пропозиції щодо змін до інших законів. Це означає, що слід очікувати на відповідні зміни до законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема до Закону № 922 та «Особливостей».

Висновки та рекомендації

Скасування Господарського кодексу є комплексною реформою, спрямованою на модернізацію та уніфікацію українського законодавства. Більшість відносин, які раніше регулювалися ГКУ, тепер повною мірою врегульовані нормами Цивільного кодексу та спеціальними законами. Важливою є адаптація до нових правил, особливо для суб’єктів господарювання, що зазнають реорганізації.