Угорщина зіткнулася зі спалахом ящуру на фермі, що викликає занепокоєння у ветеринарній спільноті та серед фермерів. Виявлений вірус, який вразив 1 400 голів великої рогатої худоби (ВРХ) в Кішбайчі, змушує владу вживати термінових заходів для локалізації та ліквідації хвороби. Останній випадок ящуру в Угорщині був зафіксований понад пів століття тому, що робить поточну ситуацію особливо серйозною.

Наразі угорська влада зосереджує зусилля на контролі над поширенням інфекції та встановленні джерела зараження. Фермерам надано рекомендації щодо суворого дотримання правил біобезпеки. Необхідно негайно повідомляти ветеринарні служби про будь-які підозрілі випадки захворювання, щоб запобігти подальшому поширенню ящуру та мінімізувати економічні втрати.

Цей спалах є другим у Європейському Союзі за невеликий проміжок часу. Нещодавно, в січні, вірус ящуру був виявлений в Німеччині, на невеликій фермі в Хоппегартені, де утримували буйволів. Попередній випадок ящуру в Європі був зареєстрований у 2011 році в Болгарії. Така ситуація вказує на необхідність підвищеної пильності та координації дій між країнами ЄС для запобігання поширенню хвороби.

В Україні, остання реєстрація ящуру припадає на 1988 рік. З 1992 року Україна має статус країни, вільної від вакцинації ящуру, що означає відсутність обов’язкової вакцинації тварин. Це підкреслює важливість підтримки високого рівня біобезпеки для уникнення повторних спалахів цієї небезпечної хвороби.

Ящур – це гостре вірусне захворювання, надзвичайно заразне, яке переважно вражає свійських тварин, таких як велика рогата худоба, свині та інші парнокопитні, включаючи диких тварин, таких як олені, козулі, лосі та дикі кабани. Це захворювання має значний економічний вплив на сільське господарство, призводячи до зниження продуктивності та необхідності вжиття дороговартісних заходів контролю.

Ящур небезпечний і для людини. Зараження відбувається при споживанні незнезараженого молока від хворих тварин, а також продуктів його переробки, рідше – м’яса. Це підкреслює важливість термічної обробки харчових продуктів тваринного походження та дотримання правил гігієни при їх обробці.

Пряма передача інфекції людині також можлива повітряно-крапельним шляхом при контакті з інфікованою твариною. Люди можуть бути переносниками вірусу протягом 24-48 годин після зараження, що ускладнює контроль за поширенням захворювання.

Клінічні ознаки ящуру у тварин: рясне слиновиділення, утворення невеликих виразок (афт) на слизовій оболонці ротової порожнини, ерозії на язиці, підвищення температури, кульгавість і зниження апетиту. Можливі повторні захворювання з нечітко вираженими симптомами. У молодняку ящур може мати гострий перебіг, призводячи до загибелі тварин без характерних афт.

Основним джерелом інфекції є хворі тварини або тварини в інкубаційному періоді. Вірус передається через дихання, слину, носовий слиз, лімфу з уражених афтами, молоко, сечу та фекалії. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з інфікованими тваринами. Інкубаційний період становить від 7 до 14 днів у великої рогатої худоби та до 21 дня в інших сприйнятливих видів.

Важкість перебігу хвороби залежить від штаму вірусу, віку, виду та породи тварини. Ефективний контроль за ящуром вимагає комплексного підходу, включаючи раннє виявлення, ізоляцію хворих тварин та профілактичні заходи.

Для профілактики ящуру необхідно:

• Суворий контроль доступу людей до стада, включаючи заборону стороннім особам відвідувати ферми та дезінфекцію транспорту.
• Регулярна дезінфекція місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
• Обов’язковий профілактичний карантин при переміщенні тварин.
• Належна утилізація гною та сміття, утилізація трупів на спеціально відведених місцях.
• Повідомлення державної ветеринарної служби про виявлення трупів диких парнокопитних.

За інформацією Роменського управління Держпродспоживслужби