Зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»: детальний аналіз

Верховна Рада України внесла суттєві зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Ці нововведення спрямовані на вдосконалення механізмів регулювання трудових відносин, зокрема, щодо процедури призупинення дії окремих положень колективних договорів.

Суть змін та їхнє значення

Раніше чинне законодавство дозволяло роботодавцям в односторонньому порядку, з власної ініціативи, зупиняти дію окремих положень колективного договору на період дії воєнного стану. Такий підхід створював певну невизначеність для працівників та міг призводити до суттєвих змін умов праці без їхньої повної згоди.

Новий закон кардинально змінює цю норму. Тепер зупинення дії положень колективного договору можливе виключно за взаємною згодою сторін. Це означає, що як роботодавець, так і профспілка (або представники працівників), повинні дійти згоди щодо необхідності такого кроку. Процедура призупинення має бути чітко визначена законом, а також самим колективним договором, що забезпечує прозорість та передбачуваність.

Відновлення дії положень: новий механізм

Окрім процедури призупинення, закон також запроваджує механізм поновлення дії зупинених положень. Передбачено, що протягом трьох місяців з моменту набрання чинності договором, сторони зобов’язані проводити переговори щодо відновлення окремих положень, дія яких була тимчасово призупинена. Це створює можливість для поступового повернення до стандартних умов праці та врахування інтересів обох сторін.

У разі досягнення спільного рішення про поновлення дії окремих положень колективного договору, роботодавець зобов’язаний протягом тижня повідомити про це відповідний орган, який здійснював повідомну реєстрацію колективного договору. Такий механізм забезпечує інформованість усіх зацікавлених сторін та дотримання встановлених процедур.

Ці зміни є важливим кроком до стабілізації трудових відносин в Україні в умовах воєнного стану, забезпечуючи більш збалансований підхід до регулювання умов праці та захисту прав працівників. Вони сприяють створенню більш передбачуваного та справедливого робочого середовища.