🪶 Вона зцілює людські душі віршами.

🙋‍♀️ Зустрічайте Оксану Мороз, 51-річну поетесу з Лебедина, що на Сумщині. Її поезія – це не просто рими, а глибокий поклик серця, який став рятівним колом у найтемніші хвилини життя. Коли Оксана поділилася своєю творчістю у соціальних мережах, вона зрозуміла: її слова відгукуються в серцях інших людей, здатні змінювати життя, дарувати надію та допомагати боротися з розпачем.

💬 «Я стала підтримкою для жінок, які опинилися в складних життєвих ситуаціях – в аб’юзивних стосунках, розчарованих у житті. Мою творчість назвали чистою рафінованою психологією в поезії чи поезією в психології. Вона показує приклад того, як допомагати іншим та водночас залишатися собою. Від початку повномасштабного вторгнення я, як і завжди, зосередила свої зусилля на допомозі людям», – розповідає Оксана Мороз.

Історія стійкості Оксани Мороз опублікована на спеціальній сторінці Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи Олена Зеленська – за посиланням: 📲 https://diary.howareu.com/#story=1603. Кожен може поділитися своїм досвідом у проєкті «Щоденники стійкості», долучившись до створення загальнонаціонального архіву.

📖 Війна, безперечно, змінює людські пріоритети, але Оксана не припинила писати. У 2023 році вийшла друком її збірка віршів «Щастя шукайте в моментах»: для поетеси це стало сповіддю, для читачів – джерелом натхнення, керівництвом у пошуках світла серед темряви. Оксана Мороз, як справжній психолог у поезії, використовує кожне слово, щоб надихати та підтримувати.

💬 «Пам’ятаю початок березня 2022 року. Близько п’ятої години ранку, коли на вулиці було ще темно, мене засліпило помаранчеве сяйво. Доля секунди – і я була вже в коридорі на підлозі, закривши голову руками. Будинок почав здригатися від вибухів. Вибуховою хвилею відчинило вікна на балконі та в під’їзді. Повіяло холодом і горло зціпило від страху. Це було одне з перших бомбардувань Лебедина. Було дуже страшно. І як завжди зі мною бувало у найскладніші моменти мого життя – в скронях почав пульсувати вірш. Тремтячими руками я записувала в телефоні рядки, які з кожним словом звучали, як метал. З надривом і ненавистю до ворогів, але з вірою в перемогу», – згадує поетеса історію написання одного з віршів, який згодом перетворився на пісню.

Минулого року у листопаді Оксана трансформувала свій творчий поклик у конкретні дії: долучилася до організації та проведення безкоштовних занять з психоемоційної підтримки для жінок і дітей Лебединської громади. Вона стала психологом, використовуючи поезію як інструмент зцілення.

💬 «Я допомагаю плекати стійкість, здатність проживати випробування, зберігаючи, відновлюючи та підтримуючи ментальне здоров’я, особистісну цілісність в ці буремні часи. Стійкість – означає жити. Діяти, піклуватися, підтримувати, любити. Мої заняття, як з дітьми, так і з дорослими, пересипані моїми поезіями, в кожній з яких є іскра надії та любові до життя. Мої вірші – це щоденник моїх почуттів та емоцій, це саме те, що я вмію і люблю робити. Саме в них моя сила і незламність. Недаремно поетична творчість – один із найефективніших способів самотерапії, який допомагає впоратися з емоційним навантаженням. А участь у спецпроєкті «Щоденники стійкості» надихнула мене на написання свого власного щоденника, який згодом, сподіваюся, стане прозовим твором», – розповідає Оксана Мороз, підкреслюючи важливість поезії як способу підтримки.

📚 Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізується у межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олена Зеленська – у партнерстві з Суспільне Мовлення і Українське радіо.

#тияк