В Україні з 2017 року триває поетапний обов’язковий перехід на систему управління безпечністю харчових продуктів – НАССР (міжнародно визнаний метод виявлення та управління ризиками, пов’язаними із безпечністю харчових продуктів). Насамперед, це стосувалося великих потужностей, а до 20 вересня 2019 року всі українські підприємства харчової галузі, в тому числі і заклади освіти, охорони здоров’я  та соціального обслуговування, які надають послуги з харчування, в тому числі постачальники та перевізники харчових продуктів, мають впровадити цю систему.  Контроль за безпечністю харчування в закладах освіти, охорони здоров’я  та соціального обслуговування буде здійснюватися за новими правилами.

    Окрім впровадження системи НАССР, суб’єкт господарювання, який надає послуги з харчування в закладах освіти, охорони здоров’я  та соціального обслуговування,  має бути внесений у Державний реєстр потужностей операторів ринку (або, у разі необхідності, отримати експлуатаційний дозвіл). Оператор ринку повинен мати можливість встановити інших операторів ринку, які постачають йому харчові продукти, тобто забезпечити простежуваність.

     НАССР в закладах освіти – важливий інструмент для контролю безпеки харчування. Адміністрація зобов’язана впровадити і постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках.

    Головним завданням системи HACCP – є аналіз небезпеки і проведення поетапного контролю за усіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.

Програма-передумов системи НАССР охоплює такі процеси:

1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення.
2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок.
3. Вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро – та газопостачання, освітлення тощо.
4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.
5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь).
6. Здоров’я та гігієна персоналу.
7. Поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності.
8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби.
9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин.
10. Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками.
11. Зберігання та транспортування.
12. Контроль за технологічними процесами.
13. Маркування харчових продуктів та інформування споживачів.

    Членами груп НАССР можуть бути: директори закладів освіти, заступники директорів з навчально-виховної роботи, кухарі харчоблоків, медичні сестри.

   Важливо, щоб ця система дійсно працювала та була ефективною, а не була тільки на папері. Наявність на підприємстві діючої системи управління за безпечністю харчових продуктів НАССР – це надійне підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, які гарантують стабільний випуск якісної і безпечної продукції.

   Сподіватися на те, що придбавши «Сертифікат про впровадження НАССР», можна працювати без проблем, не варто. Наявність лише сертифікату не є панацеєю, тому що система має ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів. Ефективність впровадження такої системи буде перевірятися  аудиторами Держпродспоживслужби України.

    НАССР – це організація процесів так, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення не становило загрози безпечності харчових продуктів.

 Дотримання основних принципів НАССР закладах освіти призводить до цілого ряду позитивних моментів:

1)унеможливлення потрапляння до споживача не якісного продукту, адже

ще на етапі приймання від постачальника можна в документальній формі відстежити методи контролю, які пройшла сировина перед тим, як потрапити до їдальні;

2)контроль за санітарно-гігієнічними умовами технологічного процесу (миття та дезінфекція кухонного та столового інвентарю, дотримання правил особистої гігієни, прибирання сміття та відходів, боротьба з шкідниками, приготування страв);

3)своєчаснаутилізаціяабоповерненняпостачальникупродуктівненалежноїякості;

4)уникнення перехресного забруднення продукції шляхом дотримання правил зберігання харчових продуктів, враховуючи товарне сусідство (згідно вимог НАССР, сирі і готові продукти повинні зберігатися окремо).

Баштанське районне управління

Головного управління

Держпродспоживслужби

в Миколаївській області

« повернутися