Двадцять шість країн Європейського Союзу підтвердили свою непохитну готовність продовжувати надавати Україні значну фінансову підтримку. Це рішення, ухвалене на найвищому рівні, підкреслює довгострокову стратегію ЄС щодо забезпечення стабільного та передбачуваного потоку коштів, що є критично важливим для відновлення та стабілізації країни в умовах повномасштабної агресії. Таким чином, фінансова допомога Україні залишається пріоритетом для переважної більшості членів Спільноти.

Це важливе рішення було досягнуте під час саміту Європейського Союзу, що відбувся 26 червня в Брюсселі. Хоча саміт не зміг ухвалити спільне рішення щодо України через вето з боку Угорщини, решта 26 столиць продемонстрували свою єдність. Вони вирішили оприлюднити спільну позицію у форматі “Євросоюз мінус Угорщина”, яка отримала “тверду підтримку” всіх інших держав-членів, як повідомили представники Європейської ради.

Вето Угорщини заблокувало не лише питання щодо початку вступних переговорів з Україною, яке вже широко обговорювалося, а й, що стало новим елементом, пункт про фінансову підтримку. Однак цей опір не здатен зупинити потік допомоги. Цього разу 26 держав ЄС чітко сформулювали норму про те, що “Європейський Союз продовжуватиме надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку в довгостроковій перспективі”. Цей пункт є значним посиленням, оскільки його не було в документах попереднього, березневого саміту.

Загальний обсяг фінансової підтримки, яку Європейський Союз планує надати Україні у 2025 році, становить 30,6 мільярда євро. З цієї суми 3,5 мільярда євро вже були виділені в рамках Механізму для України, що свідчить про оперативність та системність підходу. Додаткові 7 мільярдів євро надходять у рамках ініціативи G7 ERA, які, що важливо, погашаються за рахунок надзвичайних доходів, отриманих від заморожених російських активів. Це підкреслює інноваційний підхід до фінансування та використання заморожених російських активів на користь України.

Варто зазначити, що у питанні фінансової допомоги Угорщина не має ефективної змоги заблокувати дії решти держав ЄС. Це дозволяє допомозі надходити безперебійно, незважаючи на політичні перешкоди. Ця стійкість у наданні підтримки є ключовою для її спроможності вистояти та відновитися.

Окрім фінансової допомоги, лідери ЄС у форматі 27 держав досягли згоди щодо продовження всіх санкцій проти Російської Федерації. Це демонструє єдність у питанні тиску на агресора. Проте, на жаль, домовитися щодо нового, 18-го пакету санкцій поки що не вдалося, що свідчить про певні розбіжності, які ще належить подолати.

На противагу вето Угорщини щодо фінансової підтримки, всі інші лідери Європейського Союзу, за винятком Угорського прем’єр-міністра, виступили за відкриття вступних переговорів з Україною. Це є яскравим сигналом підтримки європейських прагнень України та її майбутнього у європейській родині. Хоча шлях до повноправного членства може бути складним, політична воля більшості держав-членів ЄС є очевидною. Загалом, саміт Євросоюзу підкреслив складність внутрішньої політики ЄС, але водночас підтвердив потужну і стабільну підтримку України більшістю її членів. Ця консолідована позиція є життєво важливою для України на її шляху до перемоги та інтеграції в європейське співтовариство.

Підписуйся на “Європейську правду”!