Нове наукове дослідження, результати якого опубліковано в журналі Science, підтвердило, що найдавніші відомі кам’яні породи на Землі розташовані на території Канади. Це відкриття має величезне значення для геології та розуміння еволюції нашої планети.

Вчені зосередили свою увагу на гірських породах, що виходять на поверхню на півночі провінції Квебек, вздовж узбережжя Гудзонової затоки. Ця область відома як зеленокам’яний пояс Нуввуагіттук – давнє вулканічне утворення, яке вже давно привертало пильну увагу геологів зі всього світу. Детальний аналіз показав, що вік деяких порід у цьому регіоні сягає вражаючих 4,16 мільярда років. Це дає унікальну можливість зазирнути в самий початок історії Землі, в період її формування.

Ці дивовижні породи утворилися ще в Хадейському еоні – найпершому геологічному періоді, коли планета лише починала охолоджуватися після свого бурхливого формування. У той час Земля була розпеченим розплавленим кулею, яка поступово почала формувати свою тверду оболонку. Досі точні оцінки віку цих гірських утворень викликали жваві суперечки в науковому середовищі: деякі дослідження вказували на цифру в 4,3 мільярда років, тоді як інші припускали, що вони значно молодші, лише 3,3–3,8 мільярда років. Щоб покласти край цим розбіжностям, міжнародна команда науковців провела аналіз особливого типу порід – інтрузійних, які формуються, коли магма проривається вглиб земної кори і твердне.

Для встановлення максимально точного віку геологи застосували одразу два незалежні методи, засновані на радіоактивному розпаді ізотопів самарію та неодиму. Обидва методи дали ідентичний результат – 4,16 мільярда років. Ця подвійна перевірка надійно підтверджує, що ці породи справді сформувалися на дуже ранньому етапі існування планети, коли її поверхня тільки починала стабілізуватися. За словами керівника дослідження Джонатана О’Ніла з Університету Оттави, цей результат чудово узгоджується з попередніми оцінками. Він пояснює, що інтрузійні породи, за природою свого утворення, мали б бути трохи молодшими за навколишні вулканічні утворення, які могли з’явитися ще раніше, близько 4,3 мільярда років тому.

Самі гірські породи в Нуввуагіттуку представлені переважно метаморфізованими базальтами. Їхній унікальний хімічний склад є цінним свідченням умов, що панували в той час, коли формувалась перша земна кора. Дослідники висувають гіпотезу, що на цей процес впливала взаємодія розпеченої породи з ранньою дощовою водою, яка вже могла існувати на поверхні планети. Деякі з цих порід, імовірно, утворилися з мінералів, які випадали з давньої морської води. Це відкриває надзвичайні можливості для подальшого вивчення умов, в яких потенційно могло зароджуватись життя на Землі.

До цього відкриття найдавнішими відомими породами вважалися утворення на Північно-Західних територіях Канади віком 4,03 мільярда років. А ще раніше найстарішими вважалися окремі мікроскопічні кристали циркону з Австралії, яким близько 4,4 мільярда років. Однак важливою відмінністю є те, що циркон – це лише поодинокі мінерали, а не повноцінні скельні масиви, як ті, що були виявлені в Квебеку. Таким чином, нове відкриття в Нуввуагіттуку відкриває унікальне та масштабне