Вшановуємо пам’ять Героя України, сержанта Лут Павла Володимировича. Його життєвий шлях, сповнений відданості та мужності, є прикладом для прийдешніх поколінь. Народившись 29 червня 1976 року в місті Іркутськ, у родині військовослужбовця, Павло змалку усвідомлював важливість служіння державі. Шкільні роки він провів у Чернігові, навчаючись у школі №9, яку успішно закінчив у 1993 році. Його прагнення до знань привело його до Чернігівського інституту регіональної економіки та управління, який він закінчив з відзнакою у 1998 році.

Після отримання освіти, Павло був призваний на строкову військову службу, де продемонстрував виняткові здібності, проходячи службу у 95-й аеромобільній бригаді у місті Житомир. Його відвага була відзначена участю у міжнародних військових навчаннях «Партнерство заради миру» в Канаді. Демобілізувався сержантом, але його шлях захисника тільки починався.

У травні 2014 року, з початком російської агресії, Павло був мобілізований до зони проведення АТО. Там він проявив себе як досвідчений командир розвідувальної групи, беручи участь у героїчній обороні Донецького аеропорту. Незважаючи на контузію, отриману в запеклих боях, він не зламався, але був демобілізований.

З повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року, Павло Лут добровільно знову став до лав ЗСУ. Його підрозділ, розвідувально-диверсійна група, виконував бойові завдання з визволення Чернігівщини. У одному з боїв біля села Іванівка, його група захопила неушкоджений ворожий бронетранспортер, що стало значним внеском у боротьбу. За цей подвиг бійці групи Лута П.В. отримали заслужену грошову винагороду від міського голови.

У квітні 2022 року, після звільнення Чернігівщини, герой був направлений на Донецький напрямок. Там він збирав розвідувальну інформацію та проводив диверсійну роботу, знешкоджуючи ворога. 21 квітня 2022 року, під час виконання чергового бойового завдання, Павло Володимирович загинув, віддавши своє життя за Україну.

Указом Президента України №416 від 15.06.2022 року, Лут Павло Володимирович був посмертно нагороджений орденом «За мужність III ступеня». Його поховали в Чернігові на кладовищі Яцево. Герой залишив у скорботі матір, батька, дружину, сина та доньку. Вічна пам’ять загиблому захиснику України!