У Пирятині триває важливий етап дерадянізації та декомунізації публічного простору, що є невід’ємною частиною відродження української ідентичності. Нещодавно відбулося засідання історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті міської ради, де обговорювалися ключові питання, що стосуються перейменування вулиць та вшанування пам’яті полеглих захисників України. Це свідчить про системний підхід Пирятинської громади до очищення своєї історії від нав’язаних символів минулого, а також про активну декомунізацію Пирятин.Одним із центральних питань порядку денного були проміжні підсумки процесу перейменування вулиці Короленка. Цей крок є частиною ширшої ініціативи з усунення русифікованих топонімів, які не відповідають нормам сучасної української мови та історичній правді. Відповідно до чинної процедури, були проведені громадські слухання з мешканцями вулиці, що дозволило врахувати думку громади та забезпечити прозорість ухвалення рішення. Наразі готується фінальний проєкт рішення, який буде винесено на розгляд сесії міської ради. Саме рішення сесії стане завершальним етапом у цьому процесі, відкриваючи нову сторінку в історії Пирятина. Ці зміни є знаковими для мешканців, адже вони відображають національну свідомість та прагнення до свободи, підкреслюючи важливість перейменування вулиць для ідентичності.Особливе місце на засіданні зайняло обговорення питання встановлення меморіальних дошок у селі Калинів Міст. Ці дошки будуть присвячені пам’яті Захисників України: Олександра Бороденка, Михайла Приходька та Володимира Масленка, чиї життя трагічно обірвала війна, захищаючи нашу Батьківщину. Вшанування пам’яті героїв є надзвичайно важливим для збереження національної пам’яті та виховання майбутніх поколінь. Це не просто данина поваги, а й нагадування про ціну нашої незалежності та стійкості українського народу. Такі ініціативи підкреслюють глибоку повагу Пирятинської громади до тих, хто поклав своє життя за Україну.Крім того, члени комісії розглянули численні звернення, що надійшли до міської ради, щодо вилучення з публічного простору інших русифікованих топонімів. Ці топоніми не тільки не відповідають українській мові, але й часто є символами імперської та радянської окупації. Паралельно обговорювалися питання демонтажу об’єктів на території громади, які не мають охоронного статусу, але можуть нести ідеологічне навантаження або просто не відповідати сучасному містобудівному вигляду. Процедури демонтажу щодо деяких таких об’єктів планується розпочати найближчим часом. Ця послідовна робота над декомунізацією та дерадянізацією є свідченням незворотності процесів у Пирятині, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та побудову сучасного українського суспільства. Громада демонструє відповідальний підхід до формування свого культурного та історичного ландшафту, що є прикладом для інших регіонів України.