Цей процес є рідкісним явищем у сучасних війнах, особливо в умовах такого гострого конфлікту. Історики відзначають, що регулярні обміни військовополоненими є надзвичайно незвичайним для воєнних дій такого масштабу. Джерела повідомляють, що обмін полоненими допомагає зменшити внутрішній тиск, демонструє прогрес для міжнародних партнерів, зокрема США, і зменшує тягар утримання великої кількості ворожих солдатів.

Історія обмінів бере початок з 2014 року, після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. Однак, повномасштабне вторгнення, розпочате 24 лютого 2022 року, значно змінило динаміку. Мобільний телефон російського військового, який потрапив до рук українських розвідників, став початком комунікації між офіцерами обох сторін. Зокрема, український бригадний генерал Дмитро Усов налагодив контакт з генерал-лейтенантом російської військової розвідки Олександром Зоріним.

Цей контакт започаткував тривалу співпрацю. Усов, шукаючи шляхи безпечного обміну, вивчав досвід британського радника з національної безпеки Джонатана Пауелла, який мав досвід врегулювання конфліктів. Вивчення роботи Зоріна, зокрема його докторської дисертації, допомогло Усову знайти спільну мову та встановити робочі стосунки. Для особистої зустрічі та переговорів Усов вирушив до окупованого Маріуполя, подорожуючи під білим прапором у супроводі російських броньованих машин.

Переговори, що тривали кілька годин, включали зв’язок з вищим керівництвом обох країн. В результаті, Україна погодилася на обмін, за яким 2500 українських бійців мали бути передані до російських в’язниць. Подальші переговори стосувалися механізму повернення цих військових додому. Через санкції, Швейцарія не могла виступати посередником, тому Україна звернулася до країн Близького Сходу, таких як Катар, Саудівська Аравія та Туреччина.

Туреччина відіграла ключову роль у найбільшому обміні, що відбувся 21 вересня. Росія доставила до Анкари п’ятьох українських командирів, а натомість отримала проросійського політика Віктора Медведчука. Обмін полоненими продовжується. Звільнені українські військові часто передають списки з іменами товаришів, які перебувають у полоні, що свідчить про значну кількість українців, утримуваних Росією. За наявною інформацією, близько 200 місць на території Росії та окупованій Україні використовуються для утримання українських військовополонених, часто в жахливих умовах.

На противагу цьому, Україна розміщує російських полонених у колишніх в’язницях, забезпечуючи їм належні умови проживання та можливість працювати. Такий підхід демонструє моральну перевагу України та її гуманне ставлення до військовополонених, що є важливим сигналом для західних партнерів.

Обмін полоненими

Раніше повідомлялося, що 14 серпня до України повернулися 84 громадяни, які перебували в російському полоні, деякі з них – з 2014 року. Президент України висловив вдячність усім, хто долучився до звільнення наших героїв. Міністр оборони України заявив про підготовку змін до наказів, що прирівнюють травми, отримані військовими в полоні, до травм, отриманих на полі бою, забезпечуючи їм відповідну увагу та індивідуальний підхід.

Ми також інформували про важливі нововведення щодо статусу та підтримки українців, які пережили жахи російського полону.

Вас також можуть зацікавити новини: