Війна несе непоправні втрати, забираючи найцінніше – життя. Наша громада з глибоким сумом прощається з Героєм, солдатом Ленівенком Олександром Валентиновичем, який народився 27 грудня 1981 року у Верхньодніпровську, що на Дніпропетровщині. З дитинства він ріс у міцній та люблячій родині, де батьки були для нього та його сестри взірцем. Шкільні роки Олександра минули в рідному місті, а здобуття неповної середньої освіти продовжилося вже у школі міста Дніпра. З юних літ прагнув самостійності, тому вступив до залізничного технікуму. Згодом здобув вищу освіту в Дніпропетровському інституті інженерів транспорту, опанувавши спеціальність управління процесом перевезень на залізниці. Олександр завжди знаходив час для спорту, захоплено граючи в баскетбол, теніс та цікавлячись шахами. Його професійний шлях був тісно пов’язаний із залізницею: він працював черговим по головному вокзалу Дніпра, а також агентом із комерційної роботи станції Нижньодніпровськ-Вузол. Крім того, Олександр Валентинович мав глибокий інтерес до історії, як світової, так і української. З 30 грудня 2023 року він став на захист Батьківщини, приєднавшись до лав Збройних Сил України. Служив на Харківському напрямку, займаючись роботою із системами радіоелектронної боротьби. Незважаючи на отримані контузії та поранення, Олександр мужньо виконував свій військовий обов’язок. На жаль, на тлі фронтових випробувань та особистої трагедії – смерті матері минулого року – загострилися хронічні хвороби, що призвели до госпіталізації. Солдат Ленівенко Олександр Валентинович відійшов у вічність 27 вересня 2025 року, залишившись до останнього вірним військовій присязі. Наша громада висловлює найщиріші співчуття рідним та близьким Олександра Валентиновича. Його пам’ять назавжди залишиться в наших серцях та на цій землі. 🇺🇦Вічна шана і пам’ять воїну-захиснику!