Представник Ірану наголосив, що його держава має законне право збагачувати уран для мирних цілей відповідно до положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Тегеран активно планує реалізувати це своє право, вважаючи його невід’ємним. Іранська сторона посилається на принципи ДНЯЗ, які дозволяють країнам-учасницям розвивати ядерні технології для енергетичних та інших мирних цілей, підкреслюючи, що це не суперечить міжнародному праву.

“У ДНЯЗ чітко визначено два наших фундаментальних права. Перше – це можливість проводити дослідження для розвитку, виробляти уран та використовувати ядерну енергію виключно в мирних цілях”, – зазначив він, підкреслюючи суверенне право країни на розвиток ядерних технологій та їх застосування в цивільних сферах.

Дипломат також додав, що другим правом Ірану є захист діяльності іранської ядерної програми, яка, за задумом, має перебувати під наглядом інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Однак, за його словами, Агентство не завжди виконує свої зобов’язання належним чином, що призводить до напруженості у співпраці та зменшення довіри. Попри небажання повністю співпрацювати з МАГАТЕ на певних умовах, Іран непохитно заявляє, що його ядерна програма має виключно мирне спрямування, а будь-які закиди щодо розробки ядерної зброї є безпідставними та політично вмотивованими.

“Збереження нашої мирної ядерної діяльності завжди буде йти мирним шляхом. Отже, збагачення урану – це наше невід’ємне право, і ми маємо намір повністю його реалізувати. Я переконаний, що процес збагачення урану ніколи не припиниться”, – рішуче підсумував представник Ірану, підкреслюючи тверду позицію своєї країни у цьому важливому питанні. Ця заява підкреслює розбіжності між Іраном та міжнародною спільнотою щодо тлумачення прав у рамках ДНЯЗ.

Ядерна програма Ірану: вимоги та міжнародний тиск

Однією з ключових вимог до Ірану з боку західних держав, зокрема Сполучених Штатів Америки, залишається відмова від збагачення урану, що потенційно може бути використаний для створення ядерної зброї. І хоча існує готовність дозволити Ірану його “мирну атомну програму”, попри невдоволення деяких регіональних гравців, зокрема, держави Ізраїль, яка наполягає на повній денуклеаризації Ірану, Тегеран залишається непохитним у своїх намірах щодо збагачення урану. Цей конфлікт інтересів постійно загострює ситуацію на Близькому Сході та викликає занепокоєння щодо міжнародної безпеки.

Замість поступок у питанні збагачення урану, Тегеран висуває власні вимоги міжнародним організаціям. Зокрема, було надіслано лист до генерального секретаря ООН, у якому містився заклик визнати певних акторів винними в нещодавньому військовому конфлікті. Ця позиція свідчить про складність дипломатичних відносин та взаємні претензії між сторонами, що ускладнює пошук компромісних рішень щодо іранської ядерної програми.

Ліквідація ядерної програми Ірану: суперечливі результати

З повідомлень стало відомо, що певні атаки були спрямовані на іранські ядерні об’єкти, починаючи з середини червня. Згодом до цих дій доєдналися інші сторони, завдавши ударів по кількох локаціях. Оцінки наслідків цих атак виявилися неоднозначними. Деякі джерела стверджували, що атаки повністю знищили ядерну програму Ірану, фактично ліквідувавши її потенціал. Проте, за іншими даними, іранській стороні вдалося успішно вивести значні обсяги збагаченого урану, що ставить під сумнів повну ефективність проведених операцій. Ця розбіжність в оцінках підкреслює складність ситуації та відсутність єдиної міжнародної думки щодо реального стану ядерних можливостей Тегерана та його намірів.

Особливу підозру викликала подальша поведінка Ірану. Країна не тільки відмовилася допускати міжнародних інспекторів на свої ядерні об’єкти для оцінки їхнього стану після атак, але й заявила про припинення співпраці з МАГАТЕ. Більше того, на одному з ядерних об’єктів у Фордо були помічені будівельники, які активно відновлюють споруду, що може свідчити про намір Ірану швидко відновити або навіть розширити свою ядерну діяльність. Це свідчить про глибоку недовіру та напруженість у відносинах між Іраном та міжнародними контролюючими органами, що посилює занепокоєння світової спільноти.

За оцінками МАГАТЕ, Ірану знадобиться відносно невеликий проміжок часу, щоб відновити запаси збагаченого урану – за попередніми прогнозами, це може зайняти лише кілька місяців. Відновити ядерну програму в цілому, за даними аналітиків, буде значно складніше через постійну загрозу зовнішнього втручання та нестабільну регіональну ситуацію. Таким чином, питання ядерної програми Ірану залишається одним з найбільш чутливих та непередбачуваних у міжнародній політиці, впливаючи на глобальну міжнародну безпеку та вимагаючи постійної уваги та дипломатичних зусиль від усіх зацікавлених сторін.