Історія вшанування пам’яті загиблого героя Сергія Романа із Малого Бурлука, Великобурлуцької територіальної громади, який загинув, захищаючи Україну. Його повернення на щиті стало трагічним нагадуванням про ціну миру та свободи. Понад рік брат Євген шукав Сергія, отримавши звістку про його зникнення безвісти під час виконання бойового завдання. Це був складний шлях пошуків, численних звернень до інстанцій та очікування результатів ДНК-тесту.

Сергій, старший із чотирьох дітей у родині, закінчив 9 класів Малобурлуцької школи, здобув професію тракториста та заочно завершив загальну середню освіту. Він працював у місцевій бригаді, а також кочегаром у школі. У 2024 році його мобілізували до лав Збройних Сил України. Хоча він не мав досвіду строкової служби, його мужність і відданість країні були беззаперечними. Сергій не багато розповідав про службу, обіцяючи поділитися пізніше, але доля розпорядилася інакше.

23 вересня 2025 року Євген отримав офіційне підтвердження: тіло Сергія Романа було ідентифіковано за допомогою ДНК-тесту. Солдат 41-ї окремої механізованої бригади, уродженець села Малий Бурлук, загинув 13 вересня 2024 року внаслідок важких поранень, отриманих під час бойових дій. Прощання із загиблим героєм відбулося 26 вересня 2025 року на Алеї Слави у Харкові. Ця втрата є надзвичайно болючою для громади.

Великобурлуцька селищна військова адміністрація та селищна рада висловлюють найщиріші співчуття рідним та близьким Сергія Романа. Кожне життя, віддане за волю України, є безцінним. Ми пам’ятатимемо подвиг нашого земляка, який до останнього подиху боровся проти російсько-української війни. Світла пам’ять Герою.