🇺🇦 Він обрав шлях Героя, шлях боротьби за Україну! Майстер на всі руки, людина з великою душею і щирим серцем, завжди готовий прийти на допомогу, працьовитий, усміхнений та життєрадісний – таким назавжди залишиться в нашій пам’яті воїн Андрій Ярославович Іващук. Герої не вмирають!

Андрій, наш Герой, народився у мальовничому селі Шнирів 29 квітня 1974 року. Після закінчення школи здобув професію кухаря. У 1992 році, як і багато юнаків того часу, відправився на строкову військову службу, де проявив себе як відповідальний та дисциплінований воїн.

Він був відомий як майстер, який брався за найскладніші завдання і завжди виконував їх з особливою ретельністю та відданістю. Будь-які ремонтні роботи, виконані Андрієм Ярославовичем, були не просто роботою – вони були справжнім витвором мистецтва, відображенням його надійного та добросовісного характеру. Люди зверталися до нього, коли потрібно було зробити не просто добре, а ідеально – так, як для себе. Пам’ять про Героя житиме вічно.

Коли розпочалася війна, Андрій не міг стояти осторонь. 16 лютого 2023 року він став до лав Збройних Сил України, з вірою в серці та словами: “Хто, як не я, захистить вас, мої рідні?”

На фронті він був гранатометником 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини. Андрій Ярославович проявив себе як відважний, надійний товариш по службі та вмотивований воїн. Його мужність та самовідданість назавжди залишаться в наших серцях. Ми завжди пам’ятатимемо нашого Героя.

🥀 Останній бій Героя відбувся поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області, де Андрій отримав численні поранення, несумісні з життям. Саме 15 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання, зв’язок із воїном обірвався. На превеликий жаль, Герої гинуть.

Сім довгих місяців очікувань, сліз та болю. Сім місяців з надією в серці рідні чекали, що Андрій Ярославович живий, але ДНК-експертиза підтвердила найгірше – його загибель. Ця страшна звістка розділила життя рідних на «до» та «після». Подвійне горе спіткало матір, яка втратила вже двох синів, свою єдину опору.

Сьогодні усі, хто знав Андрія Ярославовича, зібралися разом, щоб віддати останню шану Герою. Мужнього сина, коханого чоловіка, люблячого батька, односельчанина, надійного друга, побратима та воїна, який віддав своє життя за незалежність нашої держави, провели в останню путь навколішки, з квітами та прапорами у рідному Шниреві. Слава Героям України!

🕯Воїну тепер навіки 50…
У Андрія Іващука залишилися мати, дружина, син, донька та сестра. Вічна пам’ять Герою!

Щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Андрія Ярославовича. Нехай земля йому буде пухом. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті!
Вічна пам’ять Герою!