Гепатит – це запальне захворювання печінки, найчастіше спричинене вірусною інфекцією. Воно виникає внаслідок ураження вірусами гепатиту, деякими інфекційними захворюваннями, впливом токсичних речовин, медикаментів та аутоімунними розладами.

Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Кожен із них спричиняє ураження печінки, але між ними існують суттєві відмінності у шляхах передачі та перебігу хвороби.

Гепатити А та Е поширюються фекально-оральним шляхом – через вживання зараженої їжі або води. Натомість гепатити В, С та D передаються через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки під час контакту. Це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, від матері до дитини, статевим шляхом, при вживанні наркотиків ін’єкційно чи інтраназально, а також побутовим шляхом (наприклад, спільне використання лез для гоління або зубних щіток зараженою особою).

Для ефективного захисту від гепатитів дотримуйтесь тих самих профілактичних заходів, що й проти інших вірусних захворювань: ретельно мийте руки, вживайте вимиті та/або термічно оброблені продукти, використовуйте індивідуальні засоби особистої гігієни, застосовуйте бар’єрну контрацепцію тощо. Профілактика вірусних гепатитів є ключовою.

Найбільш небезпечними серед вірусних гепатитів є гепатити В (ГВ) та С (ГС), відповідальні за 96% усіх летальних випадків, пов’язаних із цими захворюваннями. Саме тому профілактичні заходи, включаючи регулярне тестування, мають першочергове значення для збереження здоров’я.

Тестування на вірусні гепатити: необхідність та методи

Регулярне тестування на вірусні гепатити має стати вашою корисною звичкою. Почніть зі звернення до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування. У разі позитивного результату лікар скерує вас до відповідного спеціаліста для подальшого обстеження та лікування.

Основним методом діагностики вірусного гепатиту А є виявлення в крові специфічних антитіл IgM, що вказують на гостру фазу захворювання. Також враховуються дані об’єктивного огляду та збір анамнезу пацієнта.

Для діагностики вірусного гепатиту В, використовуючи експрес-тести або імуноферментний аналіз крові, визначається наявність поверхневого антигену гепатиту В — HBsAg. Його виявлення свідчить про присутність вірусу в організмі. Наступні кроки можуть включати додаткові обстеження для оцінки ступеня ураження печінки.

Діагностика гепатиту С передбачає два етапи: скринінг на антитіла за допомогою експрес-тестів або ІФА, а потім підтвердження наявності РНК вірусу гепатиту С за допомогою ПЛР-тестування. Після цього проводиться оцінка ступеня ураження печінки.

Тестування на гепатит D рекомендується особам з виявленим гепатитом В, оскільки інфікування гепатитом D можливе лише за наявності вірусу гепатиту В. Діагностика включає визначення рівнів імуноглобулінів G (IgG) та M (IgM) до вірусу гепатиту дельта, а підтвердження діагнозу здійснюється шляхом виявлення РНК вірусу в сироватці крові.

Вакцинація як профілактика вірусних гепатитів

Найефективнішим методом запобігання інфікуванню вірусним гепатитом В є триразова вакцинація. Згідно з Національним календарем щеплень, перша доза вакцини проти гепатиту В вводиться новонародженим протягом першої доби життя, друга – у 2 місяці, а третя – у 6 місяців. Ефективна профілактика вірусних гепатитів.

Оскільки вірусний гепатит D розвивається виключно у пацієнтів з гепатитом В, вакцинація проти гепатиту В також запобігає ризику інфікування гепатитом D.

Наразі вакцини проти гепатиту С не існує.

Лікування вірусних гепатитів: сучасні підходи

Цього року Міністерство охорони здоров’я оновило Стандарти надання медичної допомоги дорослим та дітям з вірусними гепатитами В та С. Ці оновлення розширюють доступ пацієнтів до сучасного лікування цих інфекцій.

Хоча специфічного лікування вірусних гепатитів А та D наразі не розроблено, важливо зазначити, що вони виліковні. Лікування вірусного гепатиту В є довічним. Воно передбачає щоденний прийом противірусних препаратів, які пригнічують вірус, запобігають розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми. Регулярний прийом медикаментів є ключовим.

Лікування гепатиту С зазвичай триває 12 тижнів, хоча в окремих випадках курс може бути подовжений до 24 тижнів. Сучасні противірусні препарати є безпечними, високоефективними (близько 90% ефективності) та мають мінімум побічних ефектів.

В Україні ефективні лікарські засоби для лікування вірусного гепатиту С закуповуються за кошти державного бюджету, забезпечуючи доступність лікування для пацієнтів.