Вітер війни у душах мете,

Пил від гармат на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.

На фасаді Лютенськобудищанської гімназії поряд із меморіальною дошкою Ігорю Глімбіцькому, з’явилося ще дві – Артему Заболотному та Станіславу Народі. Їх відкриття відбулося 19 березня за ініціативи однокласників Захисників та жителів села.

🇺🇦 Артем Заболотний. Життєрадісний та світлий хлопчина, який тільки починав будувати плани на життя, вдихав кожну його мить на повні груди, радував своїх рідних та друзів… У юному віці він став Героєм, віддавши життя за наше майбутнє та мирне небо над Україною.

🇺🇦 Станіслав Народа. Веселий, завжди привітний, добрий, щирий, з гарним почуттям гумору. Сповнений неймовірної енергії, завжди випромінював світло, був душею компанії. Хотів встигнути абсолютно все, всіх підтримати та допомогти. Понад усе на світі любив дружину й донечку.

Клята війна безжально зруйнувала їх світлі мрії та грандіозні плани.

Меморіальні дошки — це нагадування про подвиг, який Артем та Станіслав зробили заради свободи нашої країни. Їх імена залишаться назавжди вписаними у героїчну історію боротьби України.

🙏💔 Пам’ятаймо про наших Героїв, які поклали свої життя за Україну. Їхній приклад дає нам сили продовжувати боротьбу й наближати перемогу. Слава Україні! Героям Слава!