Село Бобрик з глибоким сумом провело в останню путь свого Героя – Литвина Михайла, 2004 року народження. Це трагічна звістка, яка сколихнула всю громаду, нагадуючи про високу ціну, яку платить Україна за свою свободу. Молодий захисник, солдат, гранатометник десантно-штурмового відділення, Михайло Литвин віддав найцінніше – своє життя – 02 вересня 2025 року, виконуючи бойове завдання. Його мужність проявилася у боротьбі за незалежність України поблизу населеного пункту Юнаківка на Сумщині. Пам’ять про Михайла назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його, і всієї України.

Зустріч полеглого воїна була сповнена болю та гордості. Мешканці рідного селища, зібравшись у живий коридор, зустрічали Михайла з квітами та сльозами. Ця жива стіна скорботи та поваги стала свідченням того, наскільки глибоко суспільство цінує подвиг своїх захисників. Кожен, хто стояв там, схиливши голови, віддавав шану загиблому Герою, висловлюючи незламний дух українського народу. Атмосфера була пройнята глибокою скорботою, але водночас і непохитною рішучістю пам’ятати та шанувати тих, хто стоїть на захисті Батьківщини.

Церемонія прощання відбулася в місцевому храмі, де духовенство відслужило панахиду за упокій душі Михайла. Це був момент глибокої духовної скорботи, де молитви перепліталися зі сльозами. Після відправи траурна процесія рушила до місцевого кладовища, де Михайло Литвин знайшов свій останній спочинок. Тут, на землі, яка народила та виростила його, відбулося останнє прощання з Героєм, чиє життя обірвалося занадто рано, але чий подвиг назавжди вписаний в історію України. Його жертва не буде забутою.

Ми висловлюємо щиру подяку кожному, хто приєднався до останньої шани Михайлу, хто прийшов підтримати його родину у цей невимовно важкий час. Ваша присутність та слова підтримки є надзвичайно важливими для близьких загиблого воїна. Ми також приєднуємося до глибоких співчуттів, які висловлюються рідним, близьким та побратимам Михайла. Їхній біль неможливо передати словами, але ми сподіваємося, що спільна пам’ять та повага до подвигу Михайла стане хоч невеликою втіхою. Його подвиг, його самопожертва заради України – це те, що ніколи не буде забуте. Слава Герою! Вічна пам’ять!