Вчора, 10 серпня 2025 року, у мальовничому селі Городещино, біля святої каплички, відбувся урочистий і водночас скорботний пам’ятний захід. Відкрили та освятили меморіальні знаки двом нашим землякам, синам України, які віддали найцінніше – власне життя – за свободу, незалежність та мирне майбутнє нашої держави.

БОГДАН ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

(15.12.1971, с. Буда-Радинська – 29.06.2023)

Василь Михайлович, солдат військової частини 4784, мужній стрілець-помічник гранатометника, героїчно загинув 29 червня 2023 року. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоселівське на Луганщині. Він до останнього подиху прикривав своїх побратимів, виявивши неабияку відвагу та самопожертву.

БОРЖЕНКО В’ЯЧЕСЛАВ ВІКТОРОВИЧ

(14.09.2001, с. Городещино – 19.02.2024)

В’ячеслав Вікторович, сержант, вірний прикордонник, інспектор прикордонної служби «Строганівка», поліг у бою 19 лютого 2024 року. Його останній бій відбувся біля села Садове на Херсонщині. Він залишився вірним присязі, захищаючи кордони нашої Батьківщини до останнього подиху, ставши прикладом непохитної честі.

Церемонію освячення пам’ятних знаків та поминальний молебень за загиблими Героями провів настоятель місцевої громади, протоієрей отець Ярослав Польовий, підкресливши важливість збереження пам’яті про подвиги захисників.

У цьому важливому заході взяли участь селищний голова Олена Гаращенко, яка висловила слова подяки від громади, в.о. старости старостинського округу Катерина Поповіченко, капітан 3-ї прикордонної застави Олег Чалбаєв, який вшанував пам’ять полеглих воїнів, а також найближчі рідні, щирі друзі та небайдужі односельці загиблих героїв. Ця подія об’єднала громаду у спільному горі та вдячності.

Ми схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності перед світлою пам’яттю тих, хто самовіддано захищав наш мир, спокій та свободу. Їхній подвиг, їхня відвага і любов до Батьківщини – це неоціненний внесок у наше сьогодення і майбутнє.

Пам’ять про таких Героїв, як Василь Богдан та В’ячеслав Борженко, назавжди залишиться в наших серцях. Вони не вмирають, вони живуть у вдячній пам’яті українського народу, надихаючи наступні покоління на подвиги.

« повернутися