Ви ангели Божі, поборники смерті,
Ви мужні звитяжці, новітні святі!
Нехай ваші ймення не будуть затерті,
А впишуть їх букви навік золоті!

Вчора, 20 лютого, на честь пам’яті про подвиг українців, які віддали свої життя за свободу нашої країни, в Бориславі відбулося пам’ятне віче-реквієм до Дня Героїв Небесної Сотні. 

20 лютого для українців став символічним днем, бо пов’язаний із подіями Євромайдану під час Революції Гідності 2014 року, і трагічна сторінка в історії України, коли мирні протести переросли в кровопролитну боротьбу народу, який показав перед усім світом незламну волю, готовність боротися за свої права, свободу, гідність, незалежність та європейське майбутнє держави. 

Захід традиційно розпочався Державним Гімном України. Отці-настоятелі храмів міста спільно з присутніми помолилися за душі загиблих Героїв та за майбутнє нашої країни. Після цього відбувся чин освячення нововстановлених таблиць полеглим Захисникам Бориславської громади.

Михайло Дрен, пастор церкви “Нове життя”, яка допомогла встановити пам’ятні дошки, звернувся до учасників заходу із промовою, в якій згадав подвиг Героїв та наголосив на єднанні українського народу в ці складні часи. Квіти шани і вдячності до пам’ятника Героям Небесної Сотні поклали учасники гуртка національно-патріотичного виховання «Джура».  

З вітальним словом до присутніх звернувся міський голова Ігор Яворський.

“Всечесніші отці, дорогі рідні наших Героїв, шановні воїни, дорогі ветерани, сьогодні в черговий раз ми зібралися тут 20 лютого, щоб вшанувати пам’ять про Героїв, які віддали свої життя за нас з вами, за нашу рідну країну. Уже пройшло 11 років з того часу на Майдані Незалежності, коли під час Революції Гідності почалися масові розстріли українців. Ми тоді були переповнені жахом, болем і не розуміли, як таке може статися, що в центрі Європи у 21 сторіччі за виявлення своїх прав гинуть мирні люди, але, на жаль, ми тоді ще не усвідомлювали, що ще більша біда нас чекає попереду. Клятий ворог виношував план, як напасти на нашу країну, коли ми всі з болем тоді переживали за майбутнє нашої держави. Саме тоді ми з вами почули новий для себе термін — Небесна Сотня, який символізує тих людей, які загинули на Майдані. Та навіть і на одну хвилиночку ми тоді не могли припустити, що тут, у нашій громаді, ми будемо мати свою Небесну Сотню. Бо, на жаль, в Бориславській громаді кількість тих, хто віддав своє життя у цій війні за нашу країну вже перевищила сотню. Я переконаний, що їхнє життя віддане не даремно, Господь Бог оцінить їхню жертовність, почує наші молитви і наша країна буде вільною та незалежною. Слава Україні!” – сказав Ігор Романович.

Рідним полеглих Героїв вручили пам’ятні відзнаки та нагороди, які присвоїли Захисникам посмертно. 

Офіцер відділення цивільно-військового співробітництва 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила, молодший лейтенант Андрій Вітрів вручив орден “За мужність” ІІІ ступеня родині полеглого Миколи Куриляка.

Заступник 7-го прикордонного карпатського загону з персоналу, полковник Сергій Шаповал вручив ордени “За мужність” ІІІ ступеня родинам загиблих Андрія Мізика та Романа Щерби. 

Посмертно медалями “Хрест патріота України” за особисті заслуги, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України нагороджено учасників російсько-української війни Бориславської громади: Андрія Яськіва, Назара Паращака, Віктора Чижика, Романа Качаєва, Романа Павленка, Мирона Ільницького, Артура Заленського, Михайла Баумкетнера, Василя Бассараба, Василя Твердака, Юрія Андрушківа, Ігоря Голову, Віктора Русецького, Сергія Лесніченка. Міський голова вручив родинам полеглих Героїв нашої громади нагороди та висловив слова співчуття. 

Ліричним доповненням віче був виступ гурту “Бориславські Батяри” з піснею “Бо нашу волю не здолати”, також учень Бориславського ЗЗСО №3 Павло Романів продекламував вірш “Подяка Захисникові”. Андрій Вітрів розчулив присутніх віршем свого полеглого побратима Юрія Руфа “Свята Земля”.

Пам’ятний захід продовжився в церкві Першої Бориславської Церкви Євангельських Християн-Баптистів на вул. Івана Богуна, де було організовано спільний обід для сімей загиблих Героїв. Міський голова звернувся до родин зі словами підтримки, а пастор Василь Цюпко промовив молитву. Люди у неформальній атмосфері змогли поспілкуватися та поділитися наболілим, підсилити один одного теплими словами у цей важкий час. Коваль Лія та Тетяна Поливко протягом заходу співали для гостей церкви християнські пісні, а Дарія Вельгуш розповіла про військовий шлях свого внука Максима Вельгуша, який зараз воює на Покровському напрямку. Також Андрій Вітрів підтримав родини загиблих душевною піснею, яку виконав акапельно. Леонід Федевич, керівник сервісного офісу в справах ветеранів, також виступив перед присутніми зі словами про те, що навіть у темні часи можна знайти світло, та розповів притчу про професора та студента, цитуючи слова Альберта Ейнштейна: “Зло — слово, створене людиною, щоб описати відсутність Бога. Зло — це не віра або любов, які існують як світло й тепло. Зло — це результат відсутності в серці людини Божественної любові. Це наче холод, що настає, коли немає тепла, або темрява, що настає, коли немає світла”. 

На жаль, ця кровопролитна війна, розв’язана росією, забирає в нас найближчих та найдорожчих людей, вірних синів України. Ми не можемо повернути їм життя, але наш обов’язок берегти пам’ять про їхній подвиг та зробити все, що є в наших силах, аби їхня жертва не була марною, аби їхня мрія про мирну, сильну, вільну Україну збулася. 

Вічна Слава Героям!