Ужгород став епіцентром збереження культурного багатства краю під час масштабної презентації нематеріальної культурної спадщини – культурно-мистецького заходу «Жива спадщина». Ця подія, яка проводиться вчетверте, є ініціативою Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури за активної підтримки Закарпатської обласної військової адміністрації. Урочисте відкриття зібрало представників влади, включаючи міського голову Ужгорода Богдана Андріїва, заступницю директора департаменту культури Закарпатської ОВА Галину Ломпарт та начальницю управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради Аллу Чернобук, а також інших поважних гостей.

Проєкт «Жива спадщина» започаткований під час повномасштабної війни, що робить його ще символічнішим. Адже саме культура, глибокі традиції та жива пам’ять поколінь є фундаментом національної ідентичності, слугуючи духовною опорою в найскладніші часи. Цей захід став яскравим підтвердженням стійкості та незламності українського духу через збереження культурного надбання.

Гості заходу мали унікальну можливість зануритися у світ автентичних традицій, обрядів та ремесел Закарпаття. Вони могли поспілкуватися безпосередньо з носіями культурних практик, взяти участь у майстер-класах з народних ремесел, насолодитися справжніми смаками місцевої кухні, а також насолодитися автентичним співом і танцями. Багато хто скористався нагодою придбати унікальні вироби народних майстрів, підтримавши таким чином місцевих митців.

Цьогоріч «Жива спадщина» охопила кілька знакових локацій міста. Окрім основного майданчика в Ужгородському скансені, до заходу долучилися Ужгородський замок та краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького. Особливо цікавим став ярмарок крафтової продукції, що розгорнувся в рові музею, демонструючи різноманіття місцевих виробів.

У заході взяли участь представники 14 територіальних громад із п’яти районів області, які презентували 17 елементів нематеріальної культурної спадщини. Серед них – надбання, що вже мають національне визнання, як-от «Ізянське лозоплетиво» (Хустська громада), «Гуцульська бриндзя» (Ясінянська громада), «Традиційне свято “Міра”» та «Сливовий леквар» (Берегівська громада), що входять до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Також були представлені 6 елементів з Регіонального переліку, серед яких «Річанські гуні» та «Колочавська ріплянка», які вже готуються до включення до Національного переліку. Вперше в рамках «Живої спадщини» презентували елементи місцевого значення, переможці обласного конкурсу «Збережемо традиції Карпат»: рисильовані (терті) голубці з с. Полянська Гута, Раковецька начинка з Білківської громади, традиція кукурудзоплетіння із с. Вишково, та весільний обряд «Латкання» з Великоберезнянської громади.

Мистецьку програму заходу прикрасили виступи відомих фольклорних колективів, зокрема «Шовкової косиці», яка представила старовинний гуцульський весільний обряд села Чорна Тиса. Для наймолодших відвідувачів був організований спеціальний дитячий простір. Там діти могли насолодитися читанням народних казок від фольклориста Івана Хланти, взяти участь у творчих майстерках, іграх та аквагримі. Крім того, гості могли оглянути цікаву тематичну виставку «Мистецтво з коріння роду». Цьогоріч захід також присвячений 80-річчю Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури – установи, що протягом десятиліть зберігає, досліджує та активно популяризує культурні традиції краю.