Гендерна рівність в Україні: забезпечення прав та можливостей

Гендерна рівність чоловіків та жінок є фундаментальним правом людини та важливою умовою для демократичного та справедливого суспільства. Україна, як демократична держава, приділяє значну увагу забезпеченню гендерної рівності в усіх сферах життя.

Гендерна політика – це стратегія захисту прав як чоловіків, так і жінок, спрямована на створення рівних можливостей для обох статей у суспільстві.

Під гендерною рівністю розуміється надання рівних можливостей для самореалізації жінок і чоловіків, що передбачає гарантії дотримання прав і свобод з урахуванням гендерних особливостей, а також взаємні зобов’язання та спільну відповідальність в усіх сферах життєдіяльності.

Гендерна рівність передбачає суспільство, в якому обидві статі мають рівні права, можливості та обов’язки в усіх сферах. Це означає рівний доступ до освіти, охорони здоров’я, участі в управлінні та владі, а також можливість досягнення фінансової незалежності, самореалізації та реалізації особистих та професійних потреб. Ключовим аспектом є розширення прав та можливостей жінок у різних сферах розвитку, а також активне залучення чоловіків до цього процесу. Удосконалення гендерної політики є важливим кроком на шляху до побудови інклюзивного та справедливого суспільства.

Принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України. Стаття 24 Конституції визначає рівність прав жінок та чоловіків. Крім того, гендерній рівності присвячені статті 21 та 51. Частина третя статті 24 Конституції України безпосередньо стосується подолання дискримінації жінок, підкреслюючи, що рівність прав забезпечується наданням жінкам рівних можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, освіті, професійній підготовці, праці та винагороді за неї.

Україна також ратифікувала низку міжнародних конвенцій, таких як Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію № 156 про працюючих із сімейними обов’язками, підсумкові документи Всесвітньої конференції з прав людини, Конвенцію про ліквідацію насильства щодо жінок, Конвенцію про громадянські та політичні права, та Конвенцію про соціальні, економічні та культурні права. Ці документи є важливим підґрунтям для реалізації гендерної рівності в Україні.
На виконання міжнародних зобов’язань, Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року, відповідно до якого державна політика щодо забезпечення гендерної рівності спрямована на:

• утвердження гендерної рівності;
• недопущення дискримінації за ознакою статі;
• застосування позитивних дій;
• забезпечення рівної участі жінок та чоловіків у прийнятті рішень;
• забезпечення рівних можливостей у поєднанні професійних та сімейних обов’язків;
• підтримку сім’ї та формування відповідального батьківства;
• виховання культури гендерної рівності та просвітницьку діяльність;
• захист від інформації, що дискримінує за статтю.

Окремий розділ Закону присвячено забезпеченню рівних виборчих прав жінок і чоловіків, рівним можливостям у сфері державної служби та місцевого самоврядування, освіті, професійній підготовці, праці та винагороді, підприємництві та соціальній сфері.

У статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» держава зобов’язує роботодавців не тільки створювати умови праці, що дозволяють реалізувати трудову діяльність на рівній основі, забезпечувати можливість поєднувати роботу із сімейними обов’язками, забезпечувати рівну оплату праці, але й забороняє дискримінацію в оголошеннях про вакансії, вимоги особистого життя та планів щодо дітей.

Законодавство передбачає цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Ці положення спрямовані на забезпечення реальної рівності в українському суспільстві.

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим 🙂

« повернутися