Перший варіант передбачає закриття кримінальних проваджень, які роками залишаються неактивними, не мають жодних слідчих дій та, за оцінками прокурорів, не мають судової перспективи або складу злочину. Генпрокурор підкреслив, що така практика дозволить оптимізувати ресурси та зосередитись на більш перспективних справах.

Другий варіант стосується проваджень, що активно розслідуються і мають потенціал для судового розгляду, але потребують додаткових доказів. У таких випадках призначається економічна експертиза. Якщо висновок експертизи не підтверджує версію прокурорів, провадження закривається. У разі підтвердження, процес продовжується: оголошуються підозри, надсилаються обвинувальні акти до суду та здійснюється відшкодування збитків.

Третій варіант застосовується до справ, де зібрано достатньо доказів, але компанії-учасники процесу оскаржують законність проведених експертиз. Відповідно до законодавства, стороні захисту надається право збирати та подавати власні докази. Генеральна прокуратура забезпечує перевірку цих доказів, надаючи можливість сторонам провести незалежну експертизу. Якщо результати експертиз суперечать один одному, призначається комплексна експертиза в іншій установі. За її висновками приймається остаточне рішення: або продовження процесу та передача справи до суду, або скасування підозри та закриття розслідування.

Департамент захисту інвестицій: передумови реорганізації

Наприкінці червня стало відомо про реорганізацію Департаменту захисту інвестицій Генеральної прокуратури. Руслан Кравченко зазначив, що, попри початкові сподівання на ключову роль цього підрозділу у підтримці прав інвесторів та бізнесу, він не виправдав покладених на нього очікувань. Цей крок спрямований на покращення функціонування системи правосуддя та забезпечення ефективного захисту інвестиційного клімату в Україні.

Ключові слова: Генеральна прокуратура, кримінальні провадження, захист інвестицій, Руслан Кравченко, експертиза, закриття справ, відшкодування збитків, бізнес, інвестиційний клімат, Україна.